Ефективність виробничо-господарської діяльності підприємств виноградо-виноробного підкомплексу і шляхи її підвищення

Актуальність теми. Підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності є провідним завданням економіки кожного підприємства, підкомплексу, комплексу, галузі, регіону. Категорія ефективності сільськогосподарського виробництва в зв'язку з цим є складною тому, що в ній відбивається не тільки дія об'єктивних економічних законів, але і присутні природно-кліматичні чинники, які обумовлюють невизначеність кінцевих фінансових результатів.

В даний час вітчизняні підприємства агропромислового комплексу постійно зустрічаються з проблемами недосконалості нормативно-законодавчої бази, низьким рівнем матеріально-технічного забезпечення, відсутністю достатніх фінансових і інвестиційних ресурсів. У цих умовах завдання підвищення економічної ефективності найповніше вирішується тими суб'єктами підприємницької діяльності, які використовують сировинний потенціал свого регіону, його природно-кліматичні особливості та територіальне розміщення окремих сільськогосподарських галузей, які історично склалися.

Традиційними галузями економіки Криму, які відповідають перерахованим чинникам ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва, є виноградарство і виноробство, об'єднані в єдиний виноградо-виноробний підкомплекс АПК. Крим має в своєму розпорядженні виключно сприятливі ґрунтові та кліматичні умови для обробки винограду і виробництва високоякісних вин, проте в даний час середня урожайність кримських виноградників складає не більше 40 ц/га, а обсяги випуску виноградних вин, досягнувши пікової відмітки 12,8 млн. дал в 1980 році, в даний час не перевищують 5,0 млн. дал. Крім того, останніми роками АРК, виробляючи в середньому 23-25 % від загального обсягу вин в Україні, втрачає позицію лідера на ринку вітчизняного виноробства.

Вивчення світового досвіду виноградарства та його переробки в умовах ринкових відносин показує, що тільки висока якість сировини та диференційована собівартість кінцевої виноробної продукції є гарантом виживання галузі. Подальше існування виноробства Криму в умовах самофінансування і самоокупності, в свою чергу, повною мірою залежатиме від обґрунтованості рішень щодо управління ефективністю виробництва і реалізації продукції виноградарства.

Різні аспекти функціонування підприємств виноградо-виноробного підкомплексу АПК досліджували вітчизняні і зарубіжні вчені: А.М. Авідзба, А.М. Бузні, Г.Г. Валуйко, Е.А. Верновський, О.М. Гаркуша, Т.І. Гугучкина, С.В. Додонов, В.К. Дубінко, С.Ю. Дженєєв, В.О. Добринін, Є.О. Єгоров, М.М. Караман, І.Г. Матчина, Ю.М. Новіков, В.О. Рибінцев, К.А. Серпуховітіна, І.І. Червен, В.О. Фуркевіч, С.Г. Черемісина, Є.П. Шольц-Куликов, Kohls Richards, Uhl Joseph N., Seitz Wesley та ін. Не применшуючи значення опублікованих досліджень, слід зазначити, що практичні умови розвитку окремих виноградо-виноробних підприємств Криму не завжди відповідають теоретичним методикам оцінки економічної ефективності їх діяльності, у зв'язку з чим зростає актуальність розробки адаптованих напрямів перспективного функціонування підкомплексу регіону в умовах ринкової економіки.