Структурна перебудова економіки України перехідного періоду
Состав работы
|
|
|
|
Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Microsoft Word
Описание
Вступ. 3
Розділ 1. Теорія структурної перебудови економіки перехідного періоду 7
1.1 Суть та завдання структурної перебудови перехідних економік. 7
1.2 Теоретичні підходи до визначення пріоритетів структурної перебудови перехідних економік. 14
Розділ 2. Аналіз структурних змін в економіці україни. 26
2.1 Структурна перебудова: галузевий аспект. 26
2.2 Вплив структурних змін на технологічний розвиток. 38
2.3 Оцінка процесів структурної перебудови економіки України. 51
Розділ 3. Оптимізація механізмів проведення структурної перебудови економіки україни. 61
3.1 Шляхи вдосконалення структурних змін у промисловості 61
3.2 Напрямки технологічного оновлення економіки. 71
3.3 Інструменти підвищення конкурентоспроможності продукції 79
Висновки. 87
Список використаних джерел. 90
Вступ
Актуальність теми. Наприкінці ХХ ст. – початку ХХІ ст. країни з перехідною економікою опинились у дуже невигідних умовах для досягнення міжнародної конкурентноздатності. З одного боку, перехід від центрально-планової до ринкової економіки і відповідна трансформація відносин власності та інституційної структури вимагає значних економічних втрат: руйнація усталених господарських зв`язків, функціонування грошово-кредитної системи, механізмів державного регулювання на початковому етапі перехідного періоду зумовлюють масові вивільнення виробничих потужностей та робочої сили в ряді галузей, стагнацію інвестиційних програм, втрату ринків збуту національними виробниками. Формування нової господарської системи в країнах з перехідною економікою відбувається з різними втратами часу та ресурсів, в залежності від вихідних умов та ефективності впровадження реформ. З іншого боку, перехідний період в постсоціалістичних країнах по часу співпав із вибухоподібними постіндустріальними змінами в господарстві розвинених країн. Дев`яності роки ХХ ст. – це період формування “нової економіки”, що базується на створенні принципово нових галузей господарства, масовому впровадженні сучасних інформаційних та комунікаційних технологій в традиційні виробництва. Вирішальним фактором міжнародної конкурентноздатності стає технологічна перевага – здатність створення нових знань та швидкість їх впровадження в господарській діяльності.
За таких умов, протягом останнього десятиріччя більшість постсоціалістичних країн виявились неспроможними до одночасного реформування інституційної та технологічної структури економіки, і були стрімко відкинуті на периферію світового господарства. В особливо важкому становищі опинились країни-колишні республіки СРСР, зокрема і Україна, де ринкові реформи не закінчені, а перехідний період затягується. На сьогоднішній день для України першочерговим завданням є здійснення структурної перебудови, здатної одночасно з інституційними реформами забезпечити технологічне оновлення економіки у відповідності з міжнародними вимогами конкурентноздатності. Якщо Україна запізниться з вирішенням цього завдання, їй гарантоване місце в числі країн-аутсайдерів на довгі роки.
Розділ 1. Теорія структурної перебудови економіки перехідного періоду 7
1.1 Суть та завдання структурної перебудови перехідних економік. 7
1.2 Теоретичні підходи до визначення пріоритетів структурної перебудови перехідних економік. 14
Розділ 2. Аналіз структурних змін в економіці україни. 26
2.1 Структурна перебудова: галузевий аспект. 26
2.2 Вплив структурних змін на технологічний розвиток. 38
2.3 Оцінка процесів структурної перебудови економіки України. 51
Розділ 3. Оптимізація механізмів проведення структурної перебудови економіки україни. 61
3.1 Шляхи вдосконалення структурних змін у промисловості 61
3.2 Напрямки технологічного оновлення економіки. 71
3.3 Інструменти підвищення конкурентоспроможності продукції 79
Висновки. 87
Список використаних джерел. 90
Вступ
Актуальність теми. Наприкінці ХХ ст. – початку ХХІ ст. країни з перехідною економікою опинились у дуже невигідних умовах для досягнення міжнародної конкурентноздатності. З одного боку, перехід від центрально-планової до ринкової економіки і відповідна трансформація відносин власності та інституційної структури вимагає значних економічних втрат: руйнація усталених господарських зв`язків, функціонування грошово-кредитної системи, механізмів державного регулювання на початковому етапі перехідного періоду зумовлюють масові вивільнення виробничих потужностей та робочої сили в ряді галузей, стагнацію інвестиційних програм, втрату ринків збуту національними виробниками. Формування нової господарської системи в країнах з перехідною економікою відбувається з різними втратами часу та ресурсів, в залежності від вихідних умов та ефективності впровадження реформ. З іншого боку, перехідний період в постсоціалістичних країнах по часу співпав із вибухоподібними постіндустріальними змінами в господарстві розвинених країн. Дев`яності роки ХХ ст. – це період формування “нової економіки”, що базується на створенні принципово нових галузей господарства, масовому впровадженні сучасних інформаційних та комунікаційних технологій в традиційні виробництва. Вирішальним фактором міжнародної конкурентноздатності стає технологічна перевага – здатність створення нових знань та швидкість їх впровадження в господарській діяльності.
За таких умов, протягом останнього десятиріччя більшість постсоціалістичних країн виявились неспроможними до одночасного реформування інституційної та технологічної структури економіки, і були стрімко відкинуті на периферію світового господарства. В особливо важкому становищі опинились країни-колишні республіки СРСР, зокрема і Україна, де ринкові реформи не закінчені, а перехідний період затягується. На сьогоднішній день для України першочерговим завданням є здійснення структурної перебудови, здатної одночасно з інституційними реформами забезпечити технологічне оновлення економіки у відповідності з міжнародними вимогами конкурентноздатності. Якщо Україна запізниться з вирішенням цього завдання, їй гарантоване місце в числі країн-аутсайдерів на довгі роки.
Другие работы
Теплотехника СФУ 2017 Задача 1 Вариант 21
Z24
: 30 декабря 2026
Смесь, состоящая из М1 киломолей углекислого газа и М2 киломолей окиси углерода с начальными параметрами р1 = 5 МПа и Т1 = 2000 К, расширяется до конечного объема V2 = εV1. Расширение осуществляется по изотерме, по адиабате, по политропе с показателем n. Определить газовую постоянную смеси, её массу и начальный объем, конечные параметры смеси, работу расширения, теплоту процесса, изменение внутренней энергии, энтальпии и энтропии. Дать сводную таблицу результатов и анализ ее. Показать процессы в
280 руб.
Гидроцилиндр грейдера 49.000
bublegum
: 25 мая 2020
Гидроцилиндр грейдера 49.000 сборочный чертеж
Гидроцилиндр грейдера 49.000 спецификация
Корпус 49.100
Крышка передняя 49.101
Шток 49.200
Наконечник 49.201
Труба штока 49.202
Проушина 49.203
Поршень 49.003
Кольцо уплотнения 49.004
Втулка 49.005
Крышка 49.006
Вкладыш 49.007
Гидроцилиндр грейдера предназначен для управления навесной системой. Масло, поступающее под давлением через отверстие по направлению, показанному на схеме стрелкой А, заполняет пространство между фланцем и поршнем. Поршень,
350 руб.
Инженерная графика. Вариант 10 ТУСУР
coolns
: 16 февраля 2024
Инженерная графика. Вариант 10 ТУСУР
ГРАФИЧЕСКАЯ КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА
Задания на контрольную работу:
1. Проекционное черчение
2. Резьбовое соединение (соединение винтом).
3. Деталирование. Пневмоклапан редукционный 16.000 сб. Выполнить рабочие чертежи деталей 1,5,8.
Все чертежи и 3d модель + PDF (все на скриншотах показано и присутствует в архиве) выполнены в КОМПАС 3D.
Также открывать и просматривать, печатать чертежи и 3D-модели, выполненные в КОМПАСЕ можно просмоторщиком КОМПАС-3D Viewer
600 руб.
Конструирование железобетонных колонн
alfFRED
: 28 августа 2013
1.1 Проектирование, конструирование и особенности расчета
Целью конструктивного расчета колонн является подбор арматуры при заданных по конструктивным требованиям размерам поперечного сечения.
Сборные железобетонные колонны, применяемые для одноэтажных производственных зданий, бывают сплошного сечения, двухветвевые, двутаврового и полого сечений. Наибольшее применение получили колонны сплошного сечения и двухветвевые.
В зданиях пролетом до 24 м при шаге колонн 6 м,
10 руб.