Оцінка економічної ефективності підприємства готельно-ресторанного бізнесу

Вступ

1 розділ. Теоретичні основи оцінки економічної ефективності підприємств готельно-ресторанного бізнесу

1.1 Прибуток підприємства як економічна категорія. Види прибутку.

1.2 Формування й використання прибутку.

1.3 Рентабельність як економічна категорія. Методичні основи планування й аналізу рентабельності.

Розділ 2. Аналітичні підходи до оцінки ефективності економічної діяльності підприємства

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Аналіз результатів фінансово - господарської діяльності підприємства

2.3 Факторний аналіз прибутковості та рентабельності підприємства.

Розділ 3. Шляхи підвищення прибутковості та рентабельності підприємства.

3.1 Розробка заходів із покращення фінансово-господарської діяльності підприємства.

3.2 Оцінка економічної ефективності запропонованих заходів

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка таких показників як прибуток та рентабельність.

Ключовим завданням управління підприємством є досягнення та подальше забезпечення належного рівня конкурентоспроможності підприємства у короткостроковому та довгостроковому періодах. При цьому вважається, що фінансово-господарська діяльність підприємства має забезпечувати приріст добробуту його власників та працівників. Досягти цього неможливо без адекватного вирішення у повсякденній роботі сукупності питань збільшення прибутку та підвищення рентабельності.

Актуальність даного питання полягає в тому, що ефективність отримання прибутку і рентабельність реалізації продукції визначає генеральний напрямок перспективного росту всіх підрозділів фірм і організацій, основний профіль планової, організаційної і управлінської діяльності підприємства, а також головної цілі та завдання поточного планування, організації і управління підприємством

Кожний підприємець, починаючи свою діяльність, повинен ясно представляти потребу на перспективу у фінансових, матеріальних, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерела їх одержання, а також вміти чітко розрахувати ефективність використання ресурсів у процесі роботи фірми.

Економічна діяльність підприємства будується на принципі самоокупаємості й рентабельній основі. Всі витрати по виробництву й реалізації продукції здійснюються за рахунок доходів, отриманих від її продажу. При цьому виторг від реалізації повинна перевищувати витрати, створюючи прибуток.

У ринковій економіці підприємці не зможуть домогтися стабільного успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати й акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, положенні на них конкурентів, так і про власні перспективи й можливості, про свої фінансові ресурси.

Важливою умовою підприємницької діяльності є наявність прибутку.

Прибуток - основний стимул для створення й діяльності підприємства, саме за її рахунок окупаються витрати на виробництво й збут товару, оплачується праця працівників. Від розміру прибутку залежать можливості кожного в забезпеченні власної господарської діяльності в умовах конкуренції. Питання про те, що виробляти, як виробляти й для кого виробляти, підприємства в ринкових умовах визначають по основному орієнтирі - прибутку.

Прибуток підприємства є найважливішою економічною категорією й основною метою підприємницької діяльності. Дістати прибуток підприємство може тільки в тому випадку, якщо воно виробляє продукцію або послуги, які реалізуються, тобто задовольняють суспільні потреби. Підприємству необхідно зробити продукт, що задовольнить потреби за такою ціною, що відповідала б платоспроможним потребам. Прийнятна ціна можлива тільки в тому випадку, коли підприємство витримує певний рівень витрат, коли споживані ресурси, витрати їх менше, ніж отриманий виторг, тобто коли воно працює із прибутком. Таким чином, прибуток, будучи безпосередньою метою виробництва, характеризує одночасно результат його діяльності. Якщо підприємство не одержує прибутки, воно змушено піти зі сфери виробництва, визнати себе банкрутом.