Наукова культура у вітчизняній філософії другої половини ХХ століття
Состав работы
|
|
|
|
Необходимые программы
Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Microsoft Word
Описание
Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Максюта Микола Єгорович, Національний аграрний університет, професор кафедри філософії.
Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Бичко Ада Корніївна, Київський національний університет театру, кіно, і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого, професор кафедри суспільних наук;
кандидат філософських наук Турпак Надія Василівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, доцент кафедри філософської антропології.
Захист відбудеться "18" лютого 2008р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.27. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 330.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Київ, вул. Володимирська, 58, зал №12.
Автореферат розісланий "16" січня 2008 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Н.В. Караульна
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. У час, коли відбувається процес інтеграції України до західного співтовариства, загострюється потреба переосмислення шляхів історичного розвитку науки в контексті культури. Причин для цього багато - і повернення до історичних, загальнонаукових джерел філософської думки, і відновлення національної самосвідомості, і спроби реконструювати той духовний контекст, у межах якого отримала визнання українська філософська думка другої половини ХХ століття. А головне, як на сьогодні, дана проблема набуває істотного науково-практичного значення, у сфері освоєння сучасних наукових знань в системі освіти. В контексті більш ґрунтовних гносеологічних, світоглядно-антропологічних розробок проблеми становлення наукової раціональності, можливостей розвитку науки як вагомого моменту культури, її орієнтації на внутрішній світ людини, зберігається, відтворюється неперервний зв'язок доробку українських мислителів з ідеями західноєвропейської філософії. Наукова культура виявляється феноменом духовного життя людини, формою когнітивно-культурних чинників, що не просто створюється творчою уявою людського розуму, а впливає на неї у вигляді норм, виражаючи інтенсивну спрямованість
Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Бичко Ада Корніївна, Київський національний університет театру, кіно, і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого, професор кафедри суспільних наук;
кандидат філософських наук Турпак Надія Василівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, доцент кафедри філософської антропології.
Захист відбудеться "18" лютого 2008р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.27. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 330.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Київ, вул. Володимирська, 58, зал №12.
Автореферат розісланий "16" січня 2008 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Н.В. Караульна
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. У час, коли відбувається процес інтеграції України до західного співтовариства, загострюється потреба переосмислення шляхів історичного розвитку науки в контексті культури. Причин для цього багато - і повернення до історичних, загальнонаукових джерел філософської думки, і відновлення національної самосвідомості, і спроби реконструювати той духовний контекст, у межах якого отримала визнання українська філософська думка другої половини ХХ століття. А головне, як на сьогодні, дана проблема набуває істотного науково-практичного значення, у сфері освоєння сучасних наукових знань в системі освіти. В контексті більш ґрунтовних гносеологічних, світоглядно-антропологічних розробок проблеми становлення наукової раціональності, можливостей розвитку науки як вагомого моменту культури, її орієнтації на внутрішній світ людини, зберігається, відтворюється неперервний зв'язок доробку українських мислителів з ідеями західноєвропейської філософії. Наукова культура виявляється феноменом духовного життя людини, формою когнітивно-культурних чинників, що не просто створюється творчою уявою людського розуму, а впливає на неї у вигляді норм, виражаючи інтенсивну спрямованість
Другие работы
Задача по физике
anderwerty
: 20 января 2016
2.29. Два одинаковых по абсолютной величине точечных заряда и расположены на расстоянии друг от друга. Посредине между ними расположена незаряженная проводящая сфера радиусом . Полагая , определить, какой системе зарядов –изображений эквивалентная сфера. Найти изменение силы, действующей на каждый заряд, обусловленное взаимодействием со сферой.
20 руб.
Экзамен "Архитектура предприятия"
lordbairon
: 30 апреля 2014
Экзамен - тест по дисциплине: Архитектура предприятия
1. Сообщения, сведения, получение которых снижает неопределенность в оценке оптимальности решений, характеристик объектов, явлений, процессов — это …...........................
2. Для обеспечения информационной поддержки деятельности предприятия системная архитектура определяет:
3. К целям создания архитектуры предприятия относятся:
1) выбор достигающего цели решения задач основной деятельности бизнеса предприятия;
2) исключение провалов
60 руб.
Экзамен по дисциплине «Экономика». Билет №2
VaS3012
: 24 сентября 2012
1) Истоки экономической науки находятся в учениях мыслителей древнего мира, прежде всего стран Древнего Востока – колыбели мировой цивилизации. Однако сам термин «экономика» изобрел в VΙ в. до н.э. греческий поэт Геспод, соединив два слова: «ойкос» (дом, хозяйство) и «номос» (знаю, закон), что дословно означает знание, свод правил ведения домашнего хозяйства. В научный оборот этот термин был введен представителями древнегреческой экономической мысли Ксенофонтом, написавшим труд под названием «Э
Электрооборудование зерноочистительного сушильного комплекса КЗС-20Ш с разработкой схемы автоматизации сушильного отделения
Shloma
: 8 апреля 2022
Дипломный проект.
Содержание
Введение
1 Общая часть
1.1 Характеристика предприятия
1.2 Характеристика электрифицируемого объекта
1.3 Расчет и выбор электроприводов
1.4 Расчет и выбор пусковой и защитной аппаратуры
1.5 Проектирование искусственного освещения
1.6 Определение расчетной нагрузки на вводе, выбор способа ввода и распределительных устройств
1.7 Расчет сечения проводов, кабелей силовой и осветительной сети
2 Специальная часть
2.1 Анализ степени автоматизации сушильно
1590 руб.