Структура ринку і функціонування його основних елементів
Состав работы
|
|
|
|
Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Microsoft Word
Описание
1. Структура ринку
У ринковій системі є 2 основних типи ринків – ринок ресурсів і ринок продуктів. Модель кругообігу ресурсів, продуктів і доходу демонструє складне, взаємозв'язане переплетення процесів прийняття рішень та економічної діяльності. Домогосподарства і підприємства виступають на обох основних ринках, але у кожному випадку на протилежних сторонах. На ресурсному ринку підприємства виступають як покупці, тобто на стороні попиту, а домогосподарства, як власники ресурсів і постачальники, виступають продавцями, тобто на стороні пропозиції. Взаємодія попиту і пропозиції на величезну множину людських і матеріальних ресурсів встановлює ціну на кожен з них. Платежі, які проводять підприємства, купуючи кожен з ресурсів, є витрати цих підприємств, але одночасно вони утворюють потоки заробітної плати, ренти, відсотка і прибутків у домогосподарства, що поставляють ресурси.
На ринку продуктів вони міняються положеннями: домогосподарства як споживачі виявляються покупцями, тобто на стороні попиту вони витрачають свій грошовий дохід, одержаний від продажу ресурсів, на покупку товарів і послуг. А підприємства вже стають продавцями, тобто на стороні пропозиції вони продають готові вироби домогосподарствам в обмін на споживчі витрати останніх або, з погляду підприємств, в обмін на одержувану ними виручку.
Ці потоки є одночасними і такими, що нескінченно повторюються.
Дана модель має ряд обмежень, пов'язаних з тим, що вона не розкриває суть процесів, які відбуваються на окремих ринках, і формування цін на них, не висвітлює роль міжнародних ринків, коливання в рівнях виробництва і зайнятості, проблему виникнення відходів тощо. Проте, вона розкриває фундаментальні принципи функціонування ринкової економіки і сприяє розумінню цих складних процесів.
Основними суб'єктами ринкової економіки є домашні господарства, організації бізнесу і уряд. Такий розподіл відображає 2 головні сфери економічної активності людей.
Домашнє господарство – це узагальнений елемент споживчої сфери економіки, його основна економічна функція – споживання кінцевих товарів і послуг, які виробляються бізнесом.
Домогосподарства відіграють подвійну роль в економіці. Вони є основними постачальниками всіх економічних ресурсів і одночасно основною групою, що витрачає в національному господарстві.
Організації бізнесу і урядові інститути є структурними елементами другої головної сфери людської діяльності в області економіки – сфери ділової активності людей. Саме в результаті цієї діяльності домашні господарства одержують доходи.
Основна функція організацій бізнесу – це виробництво всієї маси товарів і послуг для домашніх господарств і уряду, тобто задоволення всієї гамми індивідуальних і суспільних потреб нації.
Урядові інститути – це, як правило, неприбуткові бюджетні організації, які реалізовують функції державного управління країною і регулювання економіки на різних рівнях.
Наведена структуризація господарських суб'єктів відображає не відособлені сфери участі людей у суспільному виробництві, а розподіл економічних функцій кожного члена суспільства у різних сферах економічного життя. Не існує людини, яка б тільки працювала і не брала участь у споживанні. Також практично не існує дорослих людей, окрім, можливо, тих, що живуть на допомогу, які б тільки споживали, не брали жодної участі у суспільному виробництві і не мали б доходу. Більшість же працездатного населення або служать у державних установах, або працюють за наймом на фірмах, або зайняті бізнесом, забезпечуючи собі і своїй сім'ї дохід, необхідний для споживання. Таким чином, практично будь-який дорослий член суспільства є, з одного боку, членом домашнього господарства, реалізовуючи функцію споживання, а з іншого – учасником організації бізнесу або уряду, реалізовуючи функцію виробництва або управління.
У ринковій системі є 2 основних типи ринків – ринок ресурсів і ринок продуктів. Модель кругообігу ресурсів, продуктів і доходу демонструє складне, взаємозв'язане переплетення процесів прийняття рішень та економічної діяльності. Домогосподарства і підприємства виступають на обох основних ринках, але у кожному випадку на протилежних сторонах. На ресурсному ринку підприємства виступають як покупці, тобто на стороні попиту, а домогосподарства, як власники ресурсів і постачальники, виступають продавцями, тобто на стороні пропозиції. Взаємодія попиту і пропозиції на величезну множину людських і матеріальних ресурсів встановлює ціну на кожен з них. Платежі, які проводять підприємства, купуючи кожен з ресурсів, є витрати цих підприємств, але одночасно вони утворюють потоки заробітної плати, ренти, відсотка і прибутків у домогосподарства, що поставляють ресурси.
На ринку продуктів вони міняються положеннями: домогосподарства як споживачі виявляються покупцями, тобто на стороні попиту вони витрачають свій грошовий дохід, одержаний від продажу ресурсів, на покупку товарів і послуг. А підприємства вже стають продавцями, тобто на стороні пропозиції вони продають готові вироби домогосподарствам в обмін на споживчі витрати останніх або, з погляду підприємств, в обмін на одержувану ними виручку.
Ці потоки є одночасними і такими, що нескінченно повторюються.
Дана модель має ряд обмежень, пов'язаних з тим, що вона не розкриває суть процесів, які відбуваються на окремих ринках, і формування цін на них, не висвітлює роль міжнародних ринків, коливання в рівнях виробництва і зайнятості, проблему виникнення відходів тощо. Проте, вона розкриває фундаментальні принципи функціонування ринкової економіки і сприяє розумінню цих складних процесів.
Основними суб'єктами ринкової економіки є домашні господарства, організації бізнесу і уряд. Такий розподіл відображає 2 головні сфери економічної активності людей.
Домашнє господарство – це узагальнений елемент споживчої сфери економіки, його основна економічна функція – споживання кінцевих товарів і послуг, які виробляються бізнесом.
Домогосподарства відіграють подвійну роль в економіці. Вони є основними постачальниками всіх економічних ресурсів і одночасно основною групою, що витрачає в національному господарстві.
Організації бізнесу і урядові інститути є структурними елементами другої головної сфери людської діяльності в області економіки – сфери ділової активності людей. Саме в результаті цієї діяльності домашні господарства одержують доходи.
Основна функція організацій бізнесу – це виробництво всієї маси товарів і послуг для домашніх господарств і уряду, тобто задоволення всієї гамми індивідуальних і суспільних потреб нації.
Урядові інститути – це, як правило, неприбуткові бюджетні організації, які реалізовують функції державного управління країною і регулювання економіки на різних рівнях.
Наведена структуризація господарських суб'єктів відображає не відособлені сфери участі людей у суспільному виробництві, а розподіл економічних функцій кожного члена суспільства у різних сферах економічного життя. Не існує людини, яка б тільки працювала і не брала участь у споживанні. Також практично не існує дорослих людей, окрім, можливо, тих, що живуть на допомогу, які б тільки споживали, не брали жодної участі у суспільному виробництві і не мали б доходу. Більшість же працездатного населення або служать у державних установах, або працюють за наймом на фірмах, або зайняті бізнесом, забезпечуючи собі і своїй сім'ї дохід, необхідний для споживання. Таким чином, практично будь-який дорослий член суспільства є, з одного боку, членом домашнього господарства, реалізовуючи функцію споживання, а з іншого – учасником організації бізнесу або уряду, реалізовуючи функцію виробництва або управління.
Другие работы
Самоменеджмент как способ повышения эффективности работы руководителя
Elfa254
: 27 марта 2014
Введение 2
Глава 1. Понятие самоменеджмента 4
1.1. Определение, цели и функции самоменеджмента 4
1.2. Основы и методики планирования и принятия решений 7
Глава 2. Сущность и принципы самоменеджмента 12
2.1. Сущность самоменеджмента 12
2.2. Принципы самоменеджмента 15
Глава 3. Личные установки руководителя 21
3.1.Самомотивация 21
3.2. Мотивация самосовершенствования 26
Заключение 29
Список использованных источников и литературы 30
Введение
Быть организованным, независимо от того, относится ли эт
10 руб.
Международные организации как субъект международных отношений
evelin
: 10 сентября 2013
Введение
Глава I. Общая характеристика международных организаций
1.1 ПОНЯТИЕ, ТИПЫ И ФУНКЦИИ МЕЖДУНАРОДНЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ
1.2 ВИДЫ И ПРИЗНАКИ МЕЖДУНАРОДНЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ
Глава II. Международные организации в создании системы безопасности в мире
2.1 СЕВЕРОАТЛАНТИЧЕСКИЙ ОБОРОННЫЙ СОЮЗ
2.2 ОРГАНИЗАЦИЯ ОБЪЕДИНЕННЫХ НАЦИЙ
2.3 ОРГАНИЗАЦИЯ ПО БЕЗОПАСНОСТИ И СОТРУДНИЧЕСТВУ В ЕВРОПЕ
Глава III. Международные организации как отражение интеграционных процессов современного мира
3.1 ЕВРОПЕЙСКИЙ СОЮЗ
3.2
5 руб.
Залог, в условиях рыночной экономики
Pazon
: 24 сентября 2009
Актуальность темы исследования.
На современном этапе развития общества, по мере становления в Российской Федерации рыночных отношений, особую актуальность приобретает надлежащее исполнение обязательств участниками предпринимательской деятельности. Надлежащее исполнение гражданско-правовых обязательств неразрывно связано с возможностью участников гражданского оборота обеспечить исполнение таких обязательств.
Особое место среди способов исполнения обязательств занимает залог, значимость которого
Политический риск сущность уровни Управление политическими рисками
Qiwir
: 10 января 2014
1. Понятие и сущность политического риска
Термин «риск» происходит от латинского «risicare», означающего «решиться». В теории и практике понятие риска имеет многосторонний и многозначный характер.
Под политическим риском понимается “вероятность неблагоприятных последствий политических решений, принимаемых в условиях неопределенности, дефицита ресурсов (времени, информации и т.д.), что ведет к ущербу для участников политических действий и вероятности осуществления нежелательных событий” [1, с.13
5 руб.