Статистичне вивчення робочої сили та робочого часу

Вступ

1. Завдання статистики робочої сили і робочого часу

1.1 Вивчення складу та розподілу робочої сили

1.2 Показання чисельності та руху робочої сили

1.3 Статистичне вивчення використання робочих місць

1.4 Статистичне вивчення якості робочої сили

2. Статистика використання робочого часу

2.1 Облік використання робочого часу

3. Статистичне використання робочої сили і робочого часу в Україні

3.1 Робоча сила

3.2 Зайнятість робочої сили

3.3 Вивчення рівня безробіття

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Сучасна статистика окремо вивчає потенціальну робочу силу (трудові ресурси), працівників, зайнятих у суспільному виробництві (економічно активне населення), та тих, які зайняті у сфері матеріального виробництва.

Робочий час е універсальним вимірником кількості трудових витрат на виробництво.

Економія робочого часу - важливий фактор зростання ефективності і використання трудових ресурсів народного господарства.

До завдань статистики належать вивчення складу, чисельності та розподілу робочої сили у народному господарстві, її галузевого та територіального руху, підготовки кадрів, використання працюючих та робочого часу.

Перехід до ринкових відносин на сучасному етапі розвитку ставить перед статистичними органами ряд важливих завдань щодо перебудови аналітичної роботи з вивчення зайнятості трудових ресурсів, перерозподілу робочої сили, перепідготовки кадрів, ринку пращ тощо.

Ці питання набувають важливого, передусім практичного і одночасно суспільно-політичного значення, оскільки зачіпають інтереси кожного громадянина і країни в цілому.

1. Завдання статистики робочої сили і робочого часу
1.1 Вивчення складу та розподілу робочої сили

Склад та розподіл працівників, зайнятих у народному господарстві, визначається статистикою за допомогою групувань.

На рівні народного господарства статистичні органи проводять групування працівників за суспільними групами, сферами суспільного виробництва та їх галузями, характером праці (фізична, розумова та ін), рівнем освіти, участю у виробництві засобів виробництва та предметів споживання, розподілом зайнятих по регіонах та ін.

Склад працівників матеріального виробництва вивчається за ознаками характеру виробничої діяльності та участі у виробничому процесі.