Методи і моделі прогнозування в державному регулюванні економіки

Вступ

Розділ 1. Характеристика прогнозування в економіці

1.1 Теоретичні основи сутності прогнозування

1.2 Порівняльна характеристика прогнозування в Україні з прогнозуванням в зарубіжних країнах

Розділ 2. Макроекономічне прогнозування в системі державного регулювання економіки

2.1 Макроекономічне прогнозування, його принципи і функції

2.2 Напрями вдосконалення системи прогнозування в системі державного регулювання

Розділ 3. Моделі і методи прогнозування в державному регулюванні економіки

3.1 Методологія прогнозування

3.2 Методи прогнозування макроекономічних процесів

ВИСНОВКИ

Список літератури

Вступ

Становлення ринкових відносин в Україні вимагає, насамперед, формування нового господарського механізму, у якому центральне місце займає державне регулювання економікою. Для виконання функцій державного регулювання та правильного рішення сьогоднішніх економічних завдань необхідно передбачати наслідки багатьох господарських явищ і процесів. У зв'язку із цим прогнозування соціально-економічних параметрів країни на всіх рівнях управління здобуває особливу значущість. За організаційною ознакою система науково обґрунтованих прогнозів повинна включати складання Державного прогнозу економічного й соціального розвитку країни, прогнозів окремих виробничих, управлінських і територіальних структур.

В умовах становлення в Україні ринкових відносин відбувається оновлення методологічних і практичних засад державного регулювання економіки. Засобами регулювання, складовими якого є прогнозування, програмування, стимулювання та контроль, у розвинених країнах здійснюється координація державних управлінських рішень і раціонально розподіляються ресурси не тільки за галузевою, територіальною, а ще і за часовою ознакою.

Проблема здійснення пошукових (теоретико-дослідницьких) прогнозів пов'язана з малим періодом дослідження об'єкта, оскільки для аналізу й моделювання можуть застосовуватися дані статистичної звітності з 1996 року (час введення національної валюти). Тому багато прогнозів соціально-економічних показників зараз одержують не формалізованими (математико-статистичними) методами, а експертними, заснованими на суб'єктивній думці фахівців. Формалізовані ж методи, застосовувані на коротких рядах економічної динаміки, не дозволяють прийняти однозначне рішення щодо моделі й відповідно прогнозу, можуть стати причиною одержання так званого “віяла прогнозів”.