Зовнішня політика України. Її сучасні пріоритети

ПЛАН

Вступ

1. Основні напрямки зовнішньої політики України

2. Україна та ЄС

3. Україна і НАТО

4. Пріоритети українсько–американських взаємин

5. Україна — Російська Федерація: проблеми взаємодії в сучасних умовах
Висновки

Використана література

Вступ

У статті 18 Конституції України зазначено: “Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права”.

Протягом останніх десяти років Україна стверджувалась як суб'єкт міжнародних відносин і набувала певного іміджу.

Після проголошення України незалежною державою багато що заважало в формуванні позитивного іміджу, оскільки навіть сам факт приналежності до Радянського Союзу сприяв "обережному" ставленню до України. Окрім того, економічні проблеми - шалена інфляція, закриття заводів, зріст безробіття, і т.ін. - створювали імідж нестабільності.

Втім, позицію Заходу можна було назвати хоч і обережною, але оптимістичною. Україна, що відмовляється від ядерної зброї, держава, що починає своє становлення; від України чекали реформ, швидкого зростання. Але надії не зовсім справдились.

Зараз Україна сподіваєтся на визначену позицію Європейського Союзу щодо її майбутнього членства (про це нещодавно в Зальзбурзі заявив Президент), але при цьому в своїй зовнішній політиці керується навіть не законом, як встановлено Конституцією (ст.92, п.9), а "Основними напрямами зовнішньої політики України", що були схвалені постановою Верховної Ради ще в 1993р. і вже багато в чому застаріли.

Україна проводить виважену, послідовну та цілеспрямовану зовнішньополітичну діяльність, відповідно, основні напрямки її зовнішньої політики в цілому залишаються незмінними з часу проголошення незалежності у 1991 році.

Україна послiдовно й неухильно будує свою зовнiшню полiтику на основi беззастережного дотримання принципiв мiжнародного права, Статуту ООН та iнших мiжнародно-правових актiв. Така позицiя нашої держави закрiплена у схвалених Верховною Радою 2 липня 1993 р. "Основних напрямках зовнiшньої полiтики України" - концептуальним документом, на засадах якого базується та розвивається зовнiшньополiтична дiяльнiсть України.