Південний економичний район на прикладі машинобудівельного та паливно-енергетичного комлексу

Зміст
Вступ­­­­­­­­­­­­­­­­­­____________________________________________________3

Розділ 1. Загальна характерестика Південного району

Природні ресурси___________________________________5

Населення___________________­­­­­­­­­­­­­­­_______________________9

Промисловість____________________________________13

2. Розділ 2. Аналіз економічного розвитку Південного району

2.1 Аналіз функціонювання машинобудівельного комплексу_17

2.2 Проблеми розвитку паливно-єнергитичного комплексу_20

2.3 Розміщення і спеціалізація областей­­­­­­­­­­­­­­___________________22

Розділ 3. Проблеми та шляхи подальшого розвитку.

3.1. Оцінка іноземних інвістицій в экономіки Украіни______26

3.2. Регіональні інтереси інвесторів____________________34

3.3 Зовнішньоекономічна діяльність____________________39

Висновки_________________________________________________46

Список літератури_______________________________________48

Вступ

Машинобудівний комплекс є основою важкої індустрії й відіграє вирішальну роль у створенні матеріально-технічної бази. В сучасних умовах машинобудівний комплекс має вирішальний вплив на стан науково-технічного і економічного розвитку держави та визначає її місце в міжнародному розподілі праці. В умовах її структурної перебудови і переходу до ринкових умов господарювання близько половини підприємств нарощують обсяги виробництва за рахунок освоєння нових зразків промислової продукції і товарів народного споживання. Водночас значна частина підприємств згортає виробництво застарілої техніки та устаткування, які не витримують конкурентної боротьби на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Південний економічний район сформувався як такий, що спеціалізується на машинобудуванні, легкій і харчовій промисловості, високоінтенсивному сільському господарстві. За вартістю валової продукції машинобудування стоїть на другому місці після харчової промисловості. Високою є частка цього району у виробництві морських танкерів, суховантажних суден, самохідних кранів, кукурудзозбиральних комбайнів, тракторних плугів, металорізальних верстатів і ковальсько-пресового устаткування. Комплексуючими галузями тут повині стати сільськогосподарське машинобудування (виробництво зернозбиральних комбайнів, гідротехнічних і поливних машин), середнє і точне машинобудування, виробництво електронного, електротехнічного і радіотехнічного обладнання і спеціальних комп’ютерів. Ці галузі вкрай необхідні для забезпечення перспективного розвитку вже існуючих.

Науково-технічний прогрес, підвищення якості продукції, поліпшення умов праці, інтенсифікація всього суспільного виробництва визначаються розвитком енергетики країни, основою якої є паливна база. Тому закономірно, що у всіх розвинених країнах інвестиції у паливно-енергетичний комплекс становлять приблизно 40% сумарних капітальних вкладень у промисловість.

Темпи розвитку паливно-енергетичного комплексу України за останнє десятиріччя за всіма показниками не сприяли підвищенню електромісткості національного прибутку і валового суспільного продукту.

Нафтова тема поряд з газовою та електроенергетикою упевнено продовжує удержуватися в трійці самих актульних і конфліктних в нашій держваві. В останній час особливою “популярностю” користується її частина, яка торкається диверсіфікація джерелів постачання України чорним золотом.