Державна політика підтримки інвестування в інноваційну діяльність в Україні

Вступ
В теперішній час, на етапі економічного зростання України, регулювання інвестиційного і інноваційного процесів з боку держави набувають особливого значення.
Дослідження проблем інвестування економіки завжди знаходилося в центрі уваги. У сучасних умовах економічного розвитку України вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних змін у народному господарстві, зростання якості технологічного процесу та підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- і макрорівнях.
Існує ряд факторів, який вказує на необхідність тісної співпраці країн у сфері стимулювання інновацій, і для досягнення найвищого рівня ефективності такого співробітництва важливим є створення інфраструктур та механізмів активізації інноваційно-інвестиційної діяльності.
Об’єктом даного дослідження є інвестиційно-інноваційна діяльність.
Предмет дослідження – особливості державної політики підтримки інвестиційно-інноваційної діяльності.
Актуальність дослідження проблем інновацій в Україні не викликає сумнівів, хоча формування у нас інноваційної системи нового типу лише почалося. Поступово створюються нові інноваційні структури, здатні створювати комерційно привабливі проекти, до фінансування яких підключаються економічно успішні компанії, які почали реалізацію великих інвестиційних програм. Відбувається поступова інтеграція ряду наукомістких виробництв в глобальний технологічний простір. Але ці процеси носять стихійний характер, оскільки до цих пір не вирішено загальне питання переходу України до інноваційної моделі розвитку.
Тому основною метою роботи є дослідження процесів створення і впровадження ґрунтовної стратегії розвитку інвестиційного та інноваційного секторів економіки України. А також підготовка і реалізація програм по залученню іноземних інвесторів для фінансування інновацій і нововведень у нашій країні.
Формування парадигми інноваційного розвитку в теоретичному плані започатковано ще в минулому столітті економічними науковими дослідженнями таких видатних постатей у світовій науці, як австрійко-американський вчений Й.Шумпетер, україно-російський вчений-економіст М.І. Туган-Барановський та його учень, російський учений-економіст М.Д. Кондратьєв. Значну увагу формуванню інноваційних стратегій розвитку приділено у працях українських вчених О.І. Амоши, Ю.М. Бажала, В.М. Гейця, О.О. Лапко, Б.А. Маліцького, Л.І. Федулової.