Неприбуткові організації: світовий досвід і рекомендації Україні

Зміст
Вступ
1. Характеристика діяльності неприбуткових організацій
1.1 Загальні засади
1.3 Створення неприбуткових організацій
2. Неприбуткові організації в Україні та за кордоном
2.1 Правове регулювання в Україні
2.2 Міжнародні та вітчизняні неприбуткові організації в Україні
3. Перспективи та проблеми розвитку НПО в Україні
Висновок
Перелік використаних джерел

Вступ
За часів Радянського Союзу стовідсоткове удержавлення всього суспільного життя зумовлювало неможливість існування громадянського суспільства, і, як наслідок, нерозвинутий недержавний сектор, до якого відносяться неприбуткові організації.
У колишньому СРСР існувало два види недержавних організацій: одні перебували під контролем держави, а інші стояли в незаконній опозиції до неї. Недержавні організації першого виду були офіційно визнаними громадськими об’єднаннями, переважно соціально-побутового або культурного характеру.
Таким чином, серед громадян не існувало традиції об’єднання з власної ініціативи для праці на загальний добробут та захист спільних інтересів. З приходом незалежності ці організації дістали дозвіл утворюватись і діяти на законних підставах. Одночасно внаслідок розпаду старої системи відбувся значний економічний спад, була зруйнована державна інфраструктура соціальних служб. Здобувши свободу щодо створення і діяльності незалежних об’єднань, було створено величезну кількість недержавних, в тому числі і неприбуткових об’єднань, які намагалися, з одного боку, заповнити вакуум в громадській діяльності, а з другого - взяти на себе функції, які до цього виконувала держава.
Однак формування недержавних організацій відбувалося несистемно і спонтанно. Сьогодні існує величезна кількість проблем у зв’язку з їх існуванням та діяльністю, в тому числі у сфері правового регулювання.