Соціологічне дослідження права як форма пізнавальної діяльності

Вступ
Соціологічні дослідження права як спосіб отримання дослідницьких цінних фактів підкоряються дії певних законів і вимог, які є змістом методики соціологічних досліджень, тобто сукупності способів їх доцільного виконання. Методики, які застосовуються при вивченні соціального світу, включають у себе два основоположних компоненти: дослідницький інструментарій і дослідницьку процедуру. Під інструментарієм розуміється сукупність засобів для дослідницької діяльності. У соціологічних дослідженнях права таким інструментарієм виступають усі матеріальні й організаційні засоби, без застосування яких неможливе проведення опитувань, спостережень, експериментів тощо. Інструментарій методики різноманітний. Кожний з його різновидів має певні межі свого застосування, свій рівень ефективності. Добір інструментарію випливає із завдань і проблем дослідження. Чим вони складніші, тим складніший і його інструментальний арсенал.

1. Соціологічне дослідження права як форми пізнавальної діяльності
Дослідницька процедура – це не тільки порядок розгляду, обговорення, виконання ряду послідовних заходів або дій у процесі соціологічного дослідження, вона також включає в себе вибір відповідного методу дослідження, а також визначення способу його застосування при вирішенні дослідницької проблеми.
Дослідницьке використання інструментарію здійснюється у формі реалізації певної дослідницької техніки. Техніка соціологічного дослідження – це сукупність способів (прийомів), що застосовуються в процесі дослідження, форм володіння ними, а також послідовність, правила застосування тих чи інших методів дослідження, матеріально-технічних засобів дослідження, які забезпечують ефективне їх використання.
Між технікою та інструментарієм у процесі соціологічних досліджень можливе виникнення суперечностей: техніка не виявляє всіх дослідницьких можливостей інструментарію або ж інструментарію нав’язується вирішення таких проблем і з такою технікою, що досягнення дослідницької мети стає неможливим. Частіше всього ця суперечність виникає тоді, коли якийсь інструментарій розглядається як абсолютний засіб вирішення дослідницьких проблем. Таким абсолютним інструментом в уяві дослідників часто виступає опитування, дослідницькі можливості якого в багатьох ситуаціях менші, ніж можливості, наприклад, спостереження. Вирішення обох аспектів суперечностей цілком залежить від рівня фахової підготовки дослідника і його прагнення до її максимального використання, впровадження тих досягнень у соціологічних дослідженнях, які виправдали себе при вирішенні аналогічних проблем.
Практика підготовки, організації і проведення соціологічних досліджень у праві свідчить про те, що існують типові помилки і труднощі в самому підході до цих досліджень.
Оскільки в соціологічних дослідженнях права переплітаються правові й соціологічні дослідницькі аспекти, надзвичайно часто відбувається підміна соціальних аспектів дослідження тонкощами правових підходів. Правовий аспект у соціологічних дослідженнях права, навіть якщо він проведений на найвищому рівні, усе ж повинен розглядатися з точки зору впливу певної правової дії на стан суспільних відносин і реалізації прав людини завдяки їм, а також з позицій впливу соціальних факторів на стан правової системи або окремих її ланок. У зв’язку з історичними традиціями в багатьох країнах часто застосовується кримінальне право для контролю над такими шаблонами поведінки, які в інших суспільствах контролюються головним чином за допомогою соціальних інститутів і громадської думки.