Основні засади управління операційними системами

1. Стратегічне планування в операційній системі
1.1 Класифікація операційних систем з технологічної точки зору
1.2 Основні питання стратегічного управління
1.3 Виражена компетентність. Конкурентні переваги
2. Агрегатне планування
2.1 Поняття агрегатного планування
2.2 Стратегії агрегатного плану
2.3 Дезагрегування
3. Управління запасами залежного і незалежного попиту
3.1 Загальний підхід до управління запасами
3.2 Моделі запасів незалежного попиту
3.3 Запаси залежного попиту

1. Стратегічне планування в операційній системі

1.1 Класифікація операційних систем з технологічної точки зору

Щоб реалізувати загальний стратегічний план компанії, керівник виробництвом повинен прийняти ряд стратегічних рішень. Ці рішення можуть бути класифіковані за наступними загальними категоріями:
– Вибір процесу виробництва. Складальний конвеєр. Спеціалізація праці.
– Рішення по виробничих потужностях. Який розмір підприємства?
– Вертикальна інтеграція. Купувати або випускати самим початкові матеріали?
– Організація робочої сили. Спеціалізація праці.
– Технологія. Лідерство або використовування досвіду інших.
– Матеріально-технічні запаси. Виробництво на склад або по конкретних замовленнях.
– Місцеположення. Поряд з ринками або джерелами сировини.
Стратегічні рішення у сфері виробництва, звичайно, передбачають довгострокове скріплення ресурсів. Тактичні рішення є короткостроковими і служать для забезпечення виконання стратегічних рішень. На початку 1900 рр. Генрі Форд ухвалив стратегічне рішення про розроблення складального конвейєра із спеціалізованим розподілом праці для виробництва стандартизованих легких автомобілів моделі «Ті». Ця стратегія дозволила йому зайняти провідне положення в галузі за рахунок скорочення витрат. Його тактичні виробничі рішення, зокрема по диспетчеризації виробництва, побудові технологічних потоків матеріалів, забезпечували підтримку прийнятої стратегії протягом 20-х років. Форд, звичайно, був найефективнішим виробником автомобілів свого часу. Витрати на виробництво (і ціна) продовжували падати. Проте Форд допустив серйозну помилку, не адаптувавши стратегію своєї компанії до умов середовища, що змінюються. Споживачі почали розчаровуватися в єдиній моделі, що випускалася в одному кольорі і з обмеженою кількістю варіантів комплектації. Навіть і тоді, коли Форд побачив необхідність змін, йому було дуже важко провести реорганізацію, оскільки раніше ухвалені ключові виробничі рішення сильно обмежили його гнучкість у зміні моделей. Того дня, коли він зупинив конвейєр по збірці моделі «Ті», він як і раніше залишався найефективнішим автомобілебудівником у світі, але в стратегії задоволення потреб покупців він виявився не таким ефективним.