Державне регулювання страхової діяльності

ВСТУП
Проблема державного регулювання страхової діяльності не нова у теорії та практиці вітчизняного страхування. Проте, з огляду на процеси інтеграції та глобалізації світового страхового простору, вона набирає нової форми та змісту, особливо щодо впровадження міжнародного досвіду та використання в Україні прогресивних форм та методів державного регулювання страхової діяльності.
Досягнення цієї мети вимагає глибокого та всебічного аналізу резервів та можливостей національного страхування для найбільш безболісного та раціонального впровадження зарубіжних регуляторних технологій.

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАХУВАННЯ
Правове забезпечення страхування здійснюється шляхом прийняття актів законодавства та нормативних актів, що регулюють страхову діяльність як у цілому, так і за окремими її напрямками й питаннями.
Система правового регулювання страхової діяльності включає в себе норми, визначені:
o Конституцією України;
o міжнародними угодами, що їх підписала і ратифікувала Україна;
o Цивільним кодексом України;
o законами та постановами Верховної Ради України;
o указами та розпорядженнями Президента України;
o декретами, постановами та розпорядженнями Уряду України;
o нормативними актами (інструкції, методики, положення, накази), котрі прийняті Міністерствами, відомствами, центральними органами виконавчої влади і зареєстровані в Міністерстві юстиції України;
o нормативними актами органу, що згідно із законодавством України здійснює нагляд за страховою діяльністю;
o нормативними актами органів місцевої виконавчої влади у випадках, коли окремі питання регулювання страхової діяльності були делеговані цим органам за рішенням Президента або Уряду України;
o окремими нормативними актами колишнього Радянського Союзу та УРСР, які не були відмінені законодавством незалежної У країни.