Загальні принципи побудови моделей в економетриці

Під економетрикою в широкому смислі розуміється сукупність різного роду економічних досліджень, що проводяться з використанням математичних методів.
При такій практиці економетрика являє собою досить розпливчатий методологічний напрямок з великою різноманітністю об'єктів дослідження, що не мають своєї власної економічної теорії.
Економетрика у вузькому розумінні займається головним чином застосуванням статистичних методів в економічних дослідженнях: побудовою математико-статистичних моделей економічних явищ, оцінкою параметрів в моделях любого типу і т.п.
Другим полюсом економетрики являється математична економія. Цим терміном звичайно позначають математичні дослідження теоретичних моделей народного господарства.
Виникнення математичної економії є природним результатом ускладнення використовуваного в економіці математичного апарату, створення нових розділів математичного аналізу ідеальних економічних об’єктів. Математична економія в системі наук тяжіє до математики, хоч і зберігає з економічною наукою тісні зв'язки.
Слово «економетрика» представляє комбінацію двох слів: «економіка» і «метрика» (вимір). Таким чином, сам термін підкреслює специфіку, зміст економетрики як науки: кількісне вираження тих зв'язків і співвідношень, які розкриті й обґрунтовані економічною теорією.
Згідно Р. Фріша економетрика – це єдність трьох складових: статистики, економічної теорії й математики, тобто це наука, що дає кількісне вираження взаємозв'язків економічних явищ і процесів.
Предмет економетрики – економіка в кількісному вираженні.
Об'єкт вивчення – зв'язки між показниками економічних явищ і процесів
Область економетрики визначається моделями математичної економіки. Економетрика шукає числові значення параметрів математичної економіки.
Методом економетрики є метод запропонований математичною статистикою.