Комплексна терапія хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, з урахуванням особливостей гемодинаміки та гормонального гомеостазу

Актуальність теми. Актуальність проблеми екземи, спричиненої варикозним симптомокомплексом, обумовлена її широкою розповсюдженістю, тяжкістю процесу, часто рецидивуючим перебігом та недостатньою ефективністю лікування. Виникненню хвороби сприяє варикозний симптомокомплекс та хронічна венозна недостатність (ХВН). Найбільш важким проявом захворювань є розвиток венозних трофічних виразок нижніх кінцівок із екзематизацією [И.В. Куценко, 2006, Л.М. Чернуха, 2001, P.D. Coleridge Smith, 2000, G. Ianosi et al., 2004, C.V. Ruckley, 1997].
За даними різних авторів до 10% всіх випадків ХВН ускладнюються екземою, якою страждають 6–7% хворих старше 50 років. В популяції старше 70 років екзема, обумовлена варикозним симптомокомплексом, зустрічається в 20% випадків [M.R. Cesarone et al., 2002, P.J. Coenraads, 1987]. Венозні трофічні виразки нижніх кінцівок виявляють у кожного п’ятого хворого з ХВН та в 0,3–2% випадків серед дорослого населення європейських країн [В.Ю. Богачев, 2003, А.В. Покровский с соавт., 2003, U. Baccaglini, 2000, S. Canonico, 1998]. Проведені ВООЗ в 1988 р. дослідження показали, що трофічні виразки виявляють у 1% дорослого населення, а на рік захворюваність складає 0,2–0,35% [A.N. Nikolaides, 2000].
Згідно з сучасною концепцією, екзема та трофічні виразки шкіри, обумовлені варикозним симптомокомплексом, виникають внаслідок варикозного розширення вен нижніх кінцівок, яке призводить до дистальної венозної гіпертензії, якій автори відводять головну роль в патогенезі даних захворювань. Венозна гіпертензія викликає порушення гемомікроциркуляції в шкірі, інтимний механізм яких і на сьогодні є предметом дискусії [Е.В. Иванов, 2005, В.С. Савельев и соавт., 1972, Ю.К. Скрипкин, 1999, П.И. Тураев, 2006, G.S. Satiukova et al., 2000].