Особливості використання рентгенконтрастних речовин

Зміст
1. Вступ. Екскурс до історії
2. Фармакокінетика контрастних засобів
3. Лікування побічних реакцій на рентгенконтрастні речовини
6. Премедикація
7. Барієві контрастні засоби
8. Органоспецифічні контрастні засоби
9. Негативні контрастні речовини
10. Контрастні засоби для магнітно-резонансної томографії
11. Механізми дії МР-контрастних засобів
12. Водорозчинні екстрацелюлярні контрастні засоби
13. Пероральні контрастні засоби для МРТ
14. Контрастні засоби для ультразвуку
Література

1. Вступ. Екскурс до історії
В сучасному відділенні променевої діагностики зображення отримують з використанням чи електромагнітного випромінювання (видиме світло, рентгенівські промені, радіохвилі при магнітно-резонансній томографії), чи ультразвуку (акустичні хвилі). Роздільна здатність багатьох методів променевої діагностики збільшують за допомогою контрастних речовин. Усі контрастні речовини для медичної візуалізації мають одне призначення: збільшувати різницю між структурами тіла в відношенні їх здатності абсорбувати енергію електромагнітного випромінювання чи ультразвуку. Різні контрастні речовини діють на електромагнітне випромінювання чи ультразвук за допомогою різних механізмів. Для досягнення своїй цілі контрастна речовина повинна достигнути різної концентрації в тих чи інших структурах. Що значніше різниця в концентрації контрастної речовини між цими структурами, то менші морфологічні деталі можна розрізнити на зображенні. Добра контрастна речовина має впливати на електромагнітне випромінювання або ультразвукову енергію всередині тіла, але, в ідеалі, не справляти жодної іншої дії на живі тканини. На жаль, це неможливо, і всі контрастні речовини мають небажані побічні ефекти. Тому лікарям важливо усвідомлювати не лише механізми, а й небезпеку контрастування. До того ж, як свідчить досвід, небезпека може не лише недооцінюватися, але й переоцінюватися лікарями. Застосовуючи контрастування, необхідно враховувати також і економічні міркування.