Підзаконні нормативно-правові акти як джерела екологічного права

До підзаконних нормативно-правових актів як джерел екологічного права України належать укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти міністерств і відомств, рішення місцевих державних адміністрацій та рішення органів місцевого самоврядування. До числа підзаконних правових актів як джерел екологічного права належать також закони Автономної Республіки Крим.

1. Підзаконні нормативно-правові акти
Укази і розпорядження Президента України відіграють значну роль у галузі правотворчості. У межах своєї компетенції і на основі Конституції та законів України президент видає нормативні укази і розпорядження (у тому числі й з питань регулювання екологічних відносин). Він фактично виступає організатором і гарантом стабільності відносин природокористування і має право видавати такі укази в межах своєї компетенції, визначеної Конституцією України.
Ці нормативно-правові акти приймаються відповідно до ст.106 Конституції України і є обов’язковими для виконання на території України. Вони не повинні суперечити Конституції та законам України, тобто мають підзаконний характер.
Серед указів Президента України екологічного змісту - укази "Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду України" (8 вересня 1993 р), "Про біосферні заповідники України" (26 листопада 1993 р), "Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності" (12 липня 1995 р), "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (8 серпня 195 р), "Про створення єдиної системи державних органів земельних ресурсів" (6 січня 1996 р), "Про День довкілля" (6 серпня 1998 р) та ін.