Формування національної екологічної мережі та система управління екологічною безпекою

План
1. Система управління формуванням національної екологічної мережі
2. Програма формування національної екологічної мережі
3. Структурні елементи національної екологічної мережі
4. Організаційна інфраструктура національної екологічної мережі
5. Комплексні результати формування національної екологічної мережі
6. Система управління екологічною безпекою
7. Основні принципи управління екологічною безпекою в контексті збалансованого розвитку
управління екологічний мережа безпека

1. Система управління формуванням національної екологічної мережі
Екологічні мережі являють собою єдину територіальну систему, яка містить ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об'єкти інших типів, що визначаються законодавством України і є частиною структурних територіальних елементів екологічної мережі — природних регіонів, природних коридорів, буферних зон.
Національна екологічна мережа, у свою чергу, є складовою формування Всеєвропейської екологічної мережі як єдиної просторової (континентальної) системи територій країн Європи з природним або частково зміненим станом ландшафту.
Формування екологічної мережі передбачає зміни в структурі земельного фонду країни через віднесення (на підставі обґрунтування екологічної необхідності (безпеки) та економічної доцільності) частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні з відновленням притаманного їм різноманіття природних ландшафтів. Це фактично загальнодержавний механізм досягнення гармонізаційного співіснування суспільства і природи в її територіальному і біотичному різноманітті.