Створення культурних сіножатей

Культурні сіножаті створюють на місці заливних, суходільних і низинних природних сіножатей, на осушених низинних і перехідних болотах.
На природних угіддях, де в травостої переважають високоврожайні, цінні в кормовому відношенні трави, культурні сіножаті створюють поверхневим поліпшенням. Тут здійснюють культуртехнічні заходи, заходи по регулюванню водного режиму, поліпшенню травостою й вносять добрива. На природних сіножатях з незадовільним складом травостою й низькою врожайністю проводять докорінне поліпшення.
Для створення культурних багаторічних сіножатей використовують травосумішки з 2-4 видів. До їх складу вводять верхові злаки й кущові бобові. З нещільно-кущових злаків переважно використовують кострицю (вівсяницю) лучну, тимофіївку лучну й рідше грястицю збірну, а в посушливих районах - житняки. З кореневищних злаків найчастіше використовують стоколос безостий. Це зимостійкий високоврожайний і стійкий до тривалого затоплення поверхневими водами злак. З кореневищно-нещільно-кущових злаків на вологих місцях до складу травосумішок доцільно вводити лисохвіст лучний. На надмірно зволожених місцях з засоленими ґрунтами з кореневищних злаків вирощують очеретянку звичайну і бекманію, а також лисохвіст тростинний.
З багаторічних бобових на достатньо зволожених ґрунтах вирощують конюшину червону, а на осушених болотах - конюшину рожеву. В Лісостепу й в Степу вирощують люцерну синю, синьогібридну, жовту і жовтогібридну, еспарцет піщаний і гібридні сорти.