Інструкція з охорони праці з надання першої (долікарської) допомоги потерпілим при нещасних випадках на виробництві

1.1. Перша допомога – це комплекс заходів, направлених на відновлення або збереження життя і здоров’я потерпілого, здійснюваних не медичними робітниками (взаємодопомога) або самим потерпілим (самодопомога). Одним з найважливіших положень надання першої допомоги є її терміновість чим: швидше вона надана, тим більше надії на сприятливий кінець. Тому таку допомогу вчасно може і повинен надати той, хто находиться поруч з потерпілим.
1.2. Той, хто надає допомогу повинен знати:
- основні признаки порушення життєво важливих функцій організму люди-ни;
- загальні принципи надання першої допомоги та її прийоми стосовно характеру отриманого потерпілим пошкодження;
- основні засоби перенесення і евакуації потерпілих.
1.3. Той, хто надає допомогу повинен уміти:
- оцінювати стан потерпілого і визначати, яка допомога в першу чергу йому потрібна;
- забезпечувати вільну прохідність верхніх дихальних шляхів;
- виконувати штучне дихання «з роту в рот» (« роту в ніс») і закритий масаж серця, оцінювати їх ефективність;
- тимчасово зупиняти кровотечу шляхом накладення джгута, стисної пов’язки, пальцьового притиснення судини;
- накладати пов’язку при пошкодженні (пораненні, опіку, обмороженні, ударі);
- іммобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, важкому ударі термічній поразці;
- надавати допомогу при тепловому і сонячному ударах, втопленні, гостро-му отруєнні, блюванні, несвідомому стані;