Ввізне мито — податок на зовнішню торгівлю

Одним із найбільш поширених інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності є ввізне мито. Відповідно до запропонованої класифікації митного тарифу мито на імпорт та ввізне мито за своєю економічною природою є еквівалентними поняттями. Воно нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію країни. Основні цілі застосування імпортного мита - це:
• створення сприятливих умов для розвитку національного виробництва;
• регулювання конкурентного впливу іноземних товарів на ринок України з метою встановлення добросовісної конкуренції;
• вплив на господарську діяльність і соціальну обстановку як складової механізму ціноутворення;
• формування раціональної структури споживчого ринку, яка ґрунтується на збалансованій пропозиції внутрішніх та зовнішніх ресурсів, а також на ескалації митного тарифу;
• захист окремих галузей економіки від можливого заподіяння їм суттєвих збитків від іноземних виробників;
• збільшення доходної частини Державного бюджету;
• сприяння структурній перебудові економіки України;
• сприяння оптимізації співвідношення експорту та імпорту держави, валютних витрат і надходжень, досягненню оптимального торговельного балансу;
• вирішення торговельно-політичних цілей у взаємовідносинах з іноземними державами, їхніми союзами та групами, тобто використання митного тарифу з метою поступок на міжнародних переговорах.