Митна служба України

Вступ
Як переконує історичний досвід багатьох розвинутих країн, наявність національної системи митної служби є невід’ємною ознакою суверенітету держави, одним з найвагоміших факторів її політичної та, насамперед, економічної незалежності, обов’язковим чинником існування цілісного самодостатнього державно-територіального утворення. У розв’язанні низки конкретних завдань система митної служби є суттєвим фактором підтримки рівноваги і створення в країні найсприятливіших умов для розвитку власної економіки, вагомим чинником структурних ринкових перетворень, важелем впливу на стан соціального благополуччя суспільства. Для України, як і для будь-якої суверенної держави, питання формування та безпосередньої реалізації митної політики, функціонування системи митної служби, ефективного та дієвого митно-правового регулювання на власній території завжди було і буде досить актуальним та вагомим. Митне законодавство визначає принципи організації митної справи в Україні з метою, з одного боку, створення сприятливих умов для розвитку економіки, зовнішньоекономічних зв’язків, а з іншого, – захисту та забезпечення конституційних прав і свобод громадян, держави, суб’єктів підприємницької діяльності всіх форм власності й додержання ними правил, установлених у цій галузі.
Стан дослідження проблеми. Проблеми, пов’язані з суспільними відносинами, що складалися в сучасній митно-правовій галузі, постійно перебувають у центрі уваги вчених, серед яких: Ю.П. Битяк, Р.А. Калюжний, С.В. Ківалов, М.П. Кучерявенко, Н.Р. Нижник, Д.В. Приймаченко, О.В. Тодощак та ін. Наукову оцінку процесів формування митної політики та забезпечення митної безпеки при реалізації митної справи у своїх працях визначають: І.Г. Бережнюк, А.Д. Войцещук, О.П. Гребельник, О. Диніс, Є.В. Додін, Ю.М. Дьомін, Я.А. Жаліло, С.В. Ківалов. Проблема взаємодії митних органів України з державними органами частково піднімалась у працях Є.В. Додіна, Л. Давиденко, С.В. Ківалова, Д.В. Приймаченко.
Дослідженню нормотворчості в митній службі приділяли увагу у своїх працях такі вчені, як В.М. Гаращук, Є.В. Додін, В.Т. Комзюк, С.В. Ківалов, Б.А. Кормич, В.Б. Кухаренко, О.С. Круглов, М.В. Кокорев, А.В. Мазур, В.Я. Настюк, В.Є. Новіков, Д.В. Приймаченко, М.Г. Шульга та інші.
Об’єктом даного дослідження є місце митних органів в системі державної служби України, предмет – основні риси та особливості державної служби в митних органах.
Мета – дослідити основні риси, особливості, нормативну основу державної служби в митних органах.
Завдання:
1. Розкрити структуру, особливості діяльності митної служби в Україні та її функції.
2. Показати взаємовідносини митних органів з іншими державними органами в галузі митної справи.
3. Дослідити нормативно-правову основу визначення державної служби в митних органах.
4. Дослідити нормотворчу діяльність, що здійснюється митною службою.
5. Показати особливості функціонування Митної служби в Україні на прикладі Львівської митниці, визначити проблеми митного контролю та способи їх вирішення.
Методи, які використовувалися при дослідженні: діалектичний метод – досліджено розвиток митного законодавства та його трансформація; формально-логічний і соціологічний – окреслено роль і місце митної справи в державному управлінні, її особливості та призначення; метод аналізу і синтезу – розглянута система митної служби в Україні та її структурні одиниці; аналіз документів – аналіз нормативно-правових актів, законів і т.д.
Практичне застосування. Дане дослідження передбачає розглянути особливості діяльності митної служби України на прикладі Львівської митниці та визначити основні проблеми в організації роботи митниці з метою їх подальшого усунення.
Наукова новизна даного дослідження полягає в розробці пропозицій щодо удосконалення та спрощення проходження митного контролю та митного оформлення, шляхи підвищення їх ефективності та прозорості.

1. Основні риси та особливості державної служби в митних органах
1.1 Сутність і особливості діяльності митної служби України
У науковій літературі належною мірою не визначено сутність митниці, її місце та роль у життєдіяльності людей. При розгляді митної служби як соціального статуту держави звертається увага на окремі групи особливостей діяльності митної служби. Виходячи з того, що митна служба, регулює, організовує певну сферу людської діяльності, відповідно її вважають соціальним інститутом.
Митна служба для людини є насамперед формою регулятора певних суспільних процесів, діяльностей.
Митна служба України – це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. [2, гл. 2, ст. 12, п. 1]
Митні органи України становлять систему органів управління митною справою (митну систему), куди входять Державний митний комітет України, територіальні митні управління, митниці та інші митні установи України. Посадовим особам митних органів України присвоюються спеціальні звання, що встановлюються законами України.
Уся специфіка діяльності митної служби полягає в тому, що вона особливим, юридичним способом поєднує й розділяє організації, людей, економіки, формою чого виступає інститут митної служби. На жаль, він і досі не отримав в нашій країні тієї уваги, якої заслуговує. Адже інститут митної служби в юридичному (правовому) змісті робить людей і організації в зовнішньоекономічній діяльності рівними між собою, а стосовно держави ще й рівноправними. Ефективне функціонування інституту митної служби формує передумови для вільного розвитку економіки й самореалізації людини.
Митна служба – нейтральна стосовно національних, релігійних і соціальних ознак різних людей. Оскільки держава поєднує людей, які проживають на її території, у тому числі осіб без громадянства, а також громадян інших держав, то митна служба повинна виражати загальні для всіх, інтегровані потреби, інтереси й цілі життєдіяльності, у першу чергу своїх громадян.
Проблема в тому, щоб на кожному етапі розвитку знаходити пропорцію між забезпеченням прав і свобод людини, простір для її активності й творчості, а з іншого боку – між забезпеченням певної організованої рівноваги в державі, упорядкуванням діяльності індивідуумів.
Держава створює та підтримує організаційні й правові умови для розв’язання проблем, на які спрямовуються зусилля всього суспільства, людей, зайнятих виробництвом матеріальних, духовних і соціальних продуктів. Для держави важливо бачити, в чому полягають національні інтереси власного народу, який їх взаємозв'язок з інтересами народів світового товариства, у чому залежність від них, та робити все необхідне для їх практичного здійснення. [34, с. 120]
Інститут митної служби є засобом правового зв’язку людини з конкретною державою, який фіксує певні двосторонні відносини, служить важливою основою для розгляду будь-яких питань державного управління.
Митна служба (у широкому розумінні) – частина глобальної й державної інфраструктури, глобальний елемент міжнародної координації та міжрегіонального регулювання, рівноправний член міжнародних економічних інституцій.
У більш вузькому значенні митна служба – соціально-економічний і регулятивний інститут держави, створений для контролю за транскордонним обігом товарів, транспортних засобів, фізичних осіб, забезпечення взаємодії національної економіки зі світовим господарством, світовим ринком.