Створення та особливості функціонування вільних економічних зон в Україні
Состав работы
|
|
|
|
Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Microsoft Word
Описание
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….3
Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН
1.1. Суть та причини виникнення вільних економічних зон…………..6
1.2. Еволюційний розвиток спеціальних економічних зон……………10
1.3. Різновиди вільних економічних зон і їх основні характеристики..15
Розділ ІІ. АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН В УКРАЇНІ
2.1. Види ВЕЗ в Україні………………………………………………….21
2.2.ВЕЗ Донецької області……………………………………………….23
2.3. ВЕЗ «Сиваш»………………………………………………………...27
Розділ ІІІ. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН В УКРАЇНІ
3.1. Сучасний проблемний стан ВЕЗ в Україні………………………..34
3.2. Пропозиції по розробці нової інвестиційної схеми вільних економічних зон в Україні………………………………………………39
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………43
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………46
ДОДАТКИ……………………………………………………………………48
ВСТУП.
Надання спеціального режиму господарювання окремим територіям та видам економічної діяльності достатньо широко використовується при проведенні економічної політики в країнах з різними рівнями розвитку ринкових відносин. Як показує світовий досвід, стимулювати надходження іноземних інвестицій у короткі строки можливо шляхом створення особливих утворень з преференційним режимом інвестування, так званих вільних економічних зон (ВЕЗ). Результати функціонування ВЕЗ, яких було створено у XX сторіччі понад 1 тисячу, досить неоднозначні та суперечливі, особливо в країнах, що розвиваються, і в країнах з перехідною економікою.
Аналіз результатів функціонування ВЕЗ демонструє, що визначними для ВЕЗ є вибір місця її розташування та набір наданих у зоні преференцій. Велику роль відіграє також інвестиційна і соціально-економічна політика держави щодо ВЕЗ у перші роки функціонування зони. Щоб уникнути помилок у даних питаннях (бо ціна таких помилок може бути надзвичайно великою), розробка державної політики повинна спиратися на комплексні теоретико-економічні дослідження методології створення та функціонування ВЕЗ. Незважаючи на численні публікації з даного питання, створення такої методології далеке від завершення. Особливо актуальною ця проблема є для країн з перехідною економікою.
Відповідно до прийнятого 13 жовтня 1992 p. Закону України "Про загальні засади створення І функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" Україна приєдналася до процесу формування ВЕЗ. Найбільш масштабним експериментом, який до цього часу реалізовувався в Україні у сфері регіонального економічного розвитку, безсумнівно є запровадження спеціальних правових режимів у рамках 11 спеціальних економічних зон (СЕЗ) і на територіях пріоритетного розвитку (ТПР) у 9 регіонах країни. Незважаючи на тривалість цього експерименту (більшість СЕЗ і ТПР було створено у 1998-1999 рр.) та його поширеність на різні за структурою економіки та станом розвитку регіони (спецрежими охопили понад 10% території України), оцінки результатів застосування такого інструменту є більш ніж суперечливими.
ВСТУП……………………………………………………………………….3
Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН
1.1. Суть та причини виникнення вільних економічних зон…………..6
1.2. Еволюційний розвиток спеціальних економічних зон……………10
1.3. Різновиди вільних економічних зон і їх основні характеристики..15
Розділ ІІ. АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН В УКРАЇНІ
2.1. Види ВЕЗ в Україні………………………………………………….21
2.2.ВЕЗ Донецької області……………………………………………….23
2.3. ВЕЗ «Сиваш»………………………………………………………...27
Розділ ІІІ. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН В УКРАЇНІ
3.1. Сучасний проблемний стан ВЕЗ в Україні………………………..34
3.2. Пропозиції по розробці нової інвестиційної схеми вільних економічних зон в Україні………………………………………………39
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………43
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………46
ДОДАТКИ……………………………………………………………………48
ВСТУП.
Надання спеціального режиму господарювання окремим територіям та видам економічної діяльності достатньо широко використовується при проведенні економічної політики в країнах з різними рівнями розвитку ринкових відносин. Як показує світовий досвід, стимулювати надходження іноземних інвестицій у короткі строки можливо шляхом створення особливих утворень з преференційним режимом інвестування, так званих вільних економічних зон (ВЕЗ). Результати функціонування ВЕЗ, яких було створено у XX сторіччі понад 1 тисячу, досить неоднозначні та суперечливі, особливо в країнах, що розвиваються, і в країнах з перехідною економікою.
Аналіз результатів функціонування ВЕЗ демонструє, що визначними для ВЕЗ є вибір місця її розташування та набір наданих у зоні преференцій. Велику роль відіграє також інвестиційна і соціально-економічна політика держави щодо ВЕЗ у перші роки функціонування зони. Щоб уникнути помилок у даних питаннях (бо ціна таких помилок може бути надзвичайно великою), розробка державної політики повинна спиратися на комплексні теоретико-економічні дослідження методології створення та функціонування ВЕЗ. Незважаючи на численні публікації з даного питання, створення такої методології далеке від завершення. Особливо актуальною ця проблема є для країн з перехідною економікою.
Відповідно до прийнятого 13 жовтня 1992 p. Закону України "Про загальні засади створення І функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" Україна приєдналася до процесу формування ВЕЗ. Найбільш масштабним експериментом, який до цього часу реалізовувався в Україні у сфері регіонального економічного розвитку, безсумнівно є запровадження спеціальних правових режимів у рамках 11 спеціальних економічних зон (СЕЗ) і на територіях пріоритетного розвитку (ТПР) у 9 регіонах країни. Незважаючи на тривалість цього експерименту (більшість СЕЗ і ТПР було створено у 1998-1999 рр.) та його поширеність на різні за структурою економіки та станом розвитку регіони (спецрежими охопили понад 10% території України), оцінки результатів застосування такого інструменту є більш ніж суперечливими.
Другие работы
Теплотехника 19.03.04 КубГТУ Задача 3 Вариант 17
Z24
: 20 января 2026
Определить поверхность нагрева рекуперативного газовоздушного теплообменника при прямоточной и противоточной схемах движения теплоносителей, если объемный расход нагреваемого воздуха при нормальных условиях Vн, средний коэффициент теплопередачи от продуктов сгорания к воздуху k, начальные и конечные температуры продуктов сгорания и воздуха соответственно равны t′1, t″1, t′2, t″2.
Изобразить для обоих случаев графики изменения температуры теплоносителей от величины поверхности теплообмена.
Ук
200 руб.
Курсовая по дисциплине: Космические и наземные системы радиосвязи. Вариант 25
xtrail
: 2 августа 2024
Оглавление
Введение - 3 -
Исходные данные для проектирования - 4 -
1 Разработка структурной схемы ЦРРЛ - 5 -
2 Выбор радиотехнического оборудования (типа ЦРРС) - 6 -
3 Разработка схемы организации связи - 7 -
4 Расчет устойчивости связи на ЦРРЛ - 9 -
4.1 Построение профиля пролета: - 9 -
4.2 Расчет величины просвета H(0) - 9 -
4. 3 Расчет минимально-допустимого множителя ослабления - 11 -
4.4 Расчет устойчивости связи на пролете при одинарном приеме - 11 -
4.4.1 Расчет составляющей T0(Vmin) -
1000 руб.
Расчеты по теплообмену УрФУ Задача 4 Вариант 18
Z24
: 3 января 2026
Определить потери теплоты излучением через открытое окно, расположенное в стенке печи, температура которой tпеч. Окно имеет размеры: ширина В и высота Н. Толщина стенки S. Окно открывают на время τ.
150 руб.
Насос - 00-000.06.09.09.00
HelpStud
: 6 октября 2025
Насос предназначен для создания рабочего давления в гидросистеме.
В данной сборочной единице использованы следующие стандартные изделия: поз. 19 - болт М6-8g х 18.56 ГОСТ 7808-70 (2 шт.); поз. 20 - винт М12-8g х 25.46 ГОСТ 1478-93 (1 шт.); поз. 21 - гайка М12-6Н.5 ГОСТ 24188-80 (11 шт.); поз. 22 - кольцо СП20-9-2,5 ГОСТ 6308-71/МН 180-61 (1 шт.); поз. 23 - ось 6-10h11 х 40 СтЗ ГОСТ 9650-80 (2шт.); поз. 24 - шарик IV 10 ГОСТ 3722-81 (3 шт.); поз. 25 - шплинт 3,2 x 18 ГОСТ 397-76 (2 шт.).
В пла
500 руб.