Міжнародні міграційно-трудові відносини як об'єкт міжнародно-правового регулювання

Сучасне міжнародне право є дуже об’ємним і складним комплексом історичних, доктринальних, юридичних і практичних положень, що характеризують, регулюють, коментують і в цілому визначають міжнародно-правові відносини у світовому співтоваристві. Ці відносини стають усе більш різноманітними, різнобічними, і це, у свою чергу, розширює та ускладнює міжнародне право [6, с. 3].

Прогресуючий розвиток міжнародних міграційно-трудових відносин, регульованих також міжнародним правом, висуває міжнародне право в число найважливіших координаторів міжнародного життя. В сучасному міжнародному праві склався механізм міжнародно-правового регулювання, покликаний сприяти поліпшенню умов праці, створенню умов для захисту прав трудящих-мігрантів [8, с. 32].

У питанні про механізм міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення (надалі МПРТМН) слід зазначити, що дія цього механізму виявляється у впливі держав на свої взаємовідносини за допомогою норм міжнародного права. Це обумовлено тим, що міжнародне право виступає як координатор і правовий регулятор міжнародних міграційно-трудових відносин. Через це такі відносини, які складаються між державами, мають юридично-владний характер, тому що держави, хоча й добровільно, але узгоджено беруть на себе певні обов’язки і за їхнє дотримання несуть відповідальність перед міжнародним співтовариством.

При цьому слід зазначити, що серед факторів, які впливають на відносини між суб’єктами міжнародного права, і насамперед державами, крім факторів юридичного характеру присутні ще й політичні, дипломатичні, ідеологічні, економічні та інші засоби. Система міжнародно-правового регулювання є найбільш організованою, цілісною і глобальною системою координації міждержавних відносин міграційно-трудового характеру. Механізм міжнародно-правового регулювання – це система засобів і способів регулювання і реалізації міжнародних відносин. В якості основних елементів механізму виступають „засоби і способи“, зазвичай розуміються: принципи і норми міжнародного права, міжнародно-правова свідомість і міжнародно-правові відносини. При цьому принципи і норми, як засоби, відіграють роль безпосереднього впливу на процес реалізації їхніх положень, а міжнародно-правова свідомість і міжнародно-правові відносини як способи сприяють успіху цієї реалізації. Зазначений механізм має на меті регулювати міжнародні відносини в рамках міжнародного права. Для найбільш повного досягнення цієї мети паралельно з механізмом і ніби йому в допомогу, як правило, використовуються методи функціонування міжнародного права, за дії яких реалізація міжнародно-правових норм здійснюється більш ефективно [6, с. 79–80].