Розрахунок приймача АМ-сигналів на інтегральних мікросхемах
Состав работы
|
|
|
|
Необходимые программы
Работа представляет собой zip архив с файлами (распаковать онлайн), которые открываются в программах:
- Microsoft Word
Описание
Вступ
Радіоприймач - електронний пристрій призначений для прийому, обробки та відображення в зрозумілому для людини вигляді інформації, яка передається електромагнітними хвилями. Приймач являється найбільш розповсюдженим радіо технічним пристроєм, значення якого в економічному, соціальному і культурному житті людини неможливо переоцінити. Радіозв'язок неможливий без радіоприймача, з винайденням якого і розпочалася ера радіо.
Початком розвитку сучасної радіоприймальної техніки прийнято вважати 7 травня 1895р. коли на засіданні російського фізико-хімічного товариства в Петербурзі А.С. Попов продемонстрував перший в світі приймач електромагнітних хвиль. Приймач Попова був створений для знаходження і реєстрації електричних коливань (використовувався для попередження про бурі). Вже в той час він містив всі елементи, які присутні в сучасному радіоприймальному пристрої, включаючи антену (вертикально розміщений дріт), детектор (когерер) і кінцевий пристрій (реле і дзвінок).
12 березня 1896р. на засіданні фізичного відділу Російського фізико-хімічного товариства Попов показав передачу сигналів на відстані (250м). Тоді була відправлена перша радіограма з двох слів «Генріх Герц».
В 1897р. А.С. Поповим був здійснений запис на телеграфну стрічку сигналів, прийнятих по радіо. Робота по підвищенню чутливості приймача дали можливість збільшити дальність дії радіозв'язку, а відповідно, розширити її використання. Спочатку радіоприймальні пристрої використовувалися для зв'язку між кораблями.
Дальність зв'язку складала 11км.
В 1898р. прилад створений Поповим врятував життя 27 рибалкам, яких віднесло на крижині. Дальність зв'язку склала 44 км.
В 1901р. А.С. Попов в своїх дослідах на Чорному морі добився зв'язку на відстані 148 км.
В період 1902-1908рр. були проведені роботи по удосконаленню окремих елементів приймача: детектора, коливального контуру з змінним конденсатором.
Ламповий період в техніці радіо приймача розпочався з 1906р. коли з'явилися вакуумні лампи. Швидкий розвиток радіоприймальної техніки розпочався після Жовтневої соціальної революції. В 1918 р. була створена науково-дослідна база радіотехніки в Нижегородській радіолабораторії, науковим керівником якої був М.А. Бонч-Бруєвич.
В 1922 р. працівники Нижегородської радіолабораторії вперше здійснили підсилення і генерування електричних коливань з допомогою кристалічних напівпровідників. В 40-х роках були розроблені нові типи електронних приладів для приймачів НВЧ при вдосконаленні напівпровідникових діодів були створені транзистори. Важливі переваги транзисторів - малі габарити розміри і мале споживання потужності - забезпечило їх широке використання в радіотехніці. З появою інтегральних мікросхем (ІМС) і мікропроцесорів вдалось реалізувати ефективні методи обробітку сигналів в приймачах.
Сучасні радіоприймальні пристрої відрізняються один від одного призначенням, видом приймаючих сигналів, параметрами та ін. По призначенню радіоприймальні пристрої можна поділити на професійні і радіотрансляційні.
Радіоприймач - електронний пристрій призначений для прийому, обробки та відображення в зрозумілому для людини вигляді інформації, яка передається електромагнітними хвилями. Приймач являється найбільш розповсюдженим радіо технічним пристроєм, значення якого в економічному, соціальному і культурному житті людини неможливо переоцінити. Радіозв'язок неможливий без радіоприймача, з винайденням якого і розпочалася ера радіо.
Початком розвитку сучасної радіоприймальної техніки прийнято вважати 7 травня 1895р. коли на засіданні російського фізико-хімічного товариства в Петербурзі А.С. Попов продемонстрував перший в світі приймач електромагнітних хвиль. Приймач Попова був створений для знаходження і реєстрації електричних коливань (використовувався для попередження про бурі). Вже в той час він містив всі елементи, які присутні в сучасному радіоприймальному пристрої, включаючи антену (вертикально розміщений дріт), детектор (когерер) і кінцевий пристрій (реле і дзвінок).
12 березня 1896р. на засіданні фізичного відділу Російського фізико-хімічного товариства Попов показав передачу сигналів на відстані (250м). Тоді була відправлена перша радіограма з двох слів «Генріх Герц».
В 1897р. А.С. Поповим був здійснений запис на телеграфну стрічку сигналів, прийнятих по радіо. Робота по підвищенню чутливості приймача дали можливість збільшити дальність дії радіозв'язку, а відповідно, розширити її використання. Спочатку радіоприймальні пристрої використовувалися для зв'язку між кораблями.
Дальність зв'язку складала 11км.
В 1898р. прилад створений Поповим врятував життя 27 рибалкам, яких віднесло на крижині. Дальність зв'язку склала 44 км.
В 1901р. А.С. Попов в своїх дослідах на Чорному морі добився зв'язку на відстані 148 км.
В період 1902-1908рр. були проведені роботи по удосконаленню окремих елементів приймача: детектора, коливального контуру з змінним конденсатором.
Ламповий період в техніці радіо приймача розпочався з 1906р. коли з'явилися вакуумні лампи. Швидкий розвиток радіоприймальної техніки розпочався після Жовтневої соціальної революції. В 1918 р. була створена науково-дослідна база радіотехніки в Нижегородській радіолабораторії, науковим керівником якої був М.А. Бонч-Бруєвич.
В 1922 р. працівники Нижегородської радіолабораторії вперше здійснили підсилення і генерування електричних коливань з допомогою кристалічних напівпровідників. В 40-х роках були розроблені нові типи електронних приладів для приймачів НВЧ при вдосконаленні напівпровідникових діодів були створені транзистори. Важливі переваги транзисторів - малі габарити розміри і мале споживання потужності - забезпечило їх широке використання в радіотехніці. З появою інтегральних мікросхем (ІМС) і мікропроцесорів вдалось реалізувати ефективні методи обробітку сигналів в приймачах.
Сучасні радіоприймальні пристрої відрізняються один від одного призначенням, видом приймаючих сигналів, параметрами та ін. По призначенню радіоприймальні пристрої можна поділити на професійні і радіотрансляційні.
Другие работы
Окисно-відновні процеси в статевих клітинах бугаїв і корів, способи оцінювання якості та підвищення запліднюваності
OstVER
: 6 февраля 2013
Науковий консультант: доктор біологічних наук, професор
Чухрій Борис Миколайович,
Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН,
головний науковий співробітник лабораторії відтворення стада.
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор
Смолянінов Борис Вікторович,
Одеський державний аграрний університет,
завідувач кафедри фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин;
доктор сільськогосподарських наук, професор,
академік УААН Безуглий Микола Дмитрович,
віце-президент
5 руб.
Технология изготовления женского платья
step85
: 8 ноября 2009
СОДЕРЖАНИЕ
ВВЕДЕНИЕ
1. КОМПОЗИЦИОННАЯ ЧАСТЬ
1.1 ОБОСНОВАНИЕ ВЫБОРА МОДЕЛИ
1.2 ОБОСНОВАНИЕ ВЫБОРА МАТЕРИАЛА
2. ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ ЧАСТЬ
2.1 ВЫБОР И ОБОСНОВАНИЕ МЕТОДОВ ОБРАБОТКИ. РЕЖИМЫ ОБРАБОТКИ ИЗДЕЛИЯ
2.2 ВЫБОР ПОУЗЛОВОЙ ОБРАБОТКИ ИЗДЕЛИЯ
2.3 СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ СУЩЕСТВУЮЩИХ МЕТОДОВ ОБРАБОТКИ НАИБОЛЕЕ ТРУДОЕМКИХ УЗЛОВ
2.4 ХАРАКТЕРИСТИКА ОБОРУДОВАНИЯ
2.5 ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ
2.6 РАСЧЕТ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ПРОЕКТИРУЕМОЙ ТЕХНОЛОГИИ ПРИ ИЗГОТОВЛЕНИИ ЖЕНСКОГО ЛЕТНЕГО ПЛАТЬЯ
2.7 ПОСТРОЕНИЕ ГРАФА
Лабораторная работа №3.6 по дисциплине: "Метрология, стандартизация и сертификация". Вариант № 08.
maxotto
: 26 февраля 2013
Тема: Измерение частоты и периода электрических сигналов
1. Цель работы
1.1. Освоить методы измерения частоты и периода электрических сигналов специализированными средствами измерений.
1.2. Приобрести практические навыки работы с цифровыми и резонансными частотомерами, измерительными генераторами.
1.3. Получить практические навыки обработки результатов измерения частоты и периода сигналов, оценки погрешности (неопределенности) результатов измерений и их оформление.
150 руб.
Страхование ответственности при осуществлении строительной деятельности
Elfa254
: 24 ноября 2013
С учетом многолетней практики страхования ответственности компанией РОСНО были разработаны условия страхования, которые максимально учитывают специфику строительной деятельности и позволяют обеспечить наиболее полную страховую защиту.
Страховое покрытие включает в себя риски, связанные с непреднамеренными ошибками, небрежностью и упущениями, а именно:
ошибки, допущенные в ходе изготовления строительных материалов, конструкций и изделий;
ошибки из-за использования материалов, деталей, узлов с вну
20 руб.