Банкрутство, як один з видів припинення діяльності юридичних осіб (Банкротство как один из видов прекращения деятельности юридических лиц)

Банкрутство як одна з юридичних підстав ліквідації
підприємств регулювалася Законом «Про підприємства в Україні» (ст.ст.24,34). Порядок і умови визнання будь-яких
юридичних осіб — (суб,єктів підприємницької діяльності банкрутами з метою задоволення претензій кредиторів регулює спеціальний Закон України від 14 травня 1992 р. "Про банкрутство» (Відомості Верховної Ради України. — 1992 — №31. — Ст. 440).

Цей Закон мав багато недоліків, що робило його неприємним у роботі Арбітражного суду. Потім на основі накопиченого опиту та відсутності повномасштабного Закону про банкрутство Висшим Арбітражним судом України 18.11.1997 року було дане пояснення "Про деякі питання практики застосування Закону України про банкрутство".

Але роз,яснення було не достатньо для покрашення недоліків діючого Закону. Відчувалася потреба у новому, сучасному Законі, який охоплював кращі досягнення іноземних та ніціональної правових систем.

Таким став Закон "Про встановлення платежеспроможності боржника чи визнання його банкрутом".

В порівнянні з попередньою редакцією Закону, змінені основи для відкриття справи про банкрутство; встановлені процесуальні строки розгляду справи; встановлені нові судові процедури; введена нова судова фігура – арбітражний керуючий та інші. В Законі є ще багато редакційних недоліків, але в цілому він відповідає потребам сучасної економіки.

Особливість Закону є в тому, що він має пріорітет перед іншимими законами а, саме, громадського кодексу, арбітражного та громадсько процесуального кодексів.