Аналіз факторів територіальної організації Стаханово–Алчевського промислового вузла

Для території характерні 2 структурно-тектонічних поверхи – докембрийский і палеозойський, складений породами нижнього і середнього карбону. Ці породи зім'яті в складки і розбиті різними розривними порушеннями. Кам'яновугільні відкладення представлені пісковиками, алевролітами, аргілітами, вапняками і вугільними пластами. Мінеральні утворення в них порівняно рідкісні. Досить часто зустрічаються лише сидерити у вигляді конкрецій, в аргілітах, невеликих кристалах кварцу, що утворюються в тріщинах, що виникають в пісковиках. Тріщини у вапняках досить часто заліковуються кальцитом. У породах, що вміщають вугільні пласти, можна виявити пірит, який зустрічається у вигляді кристалів чи ж виконує останки викопних безхребетних.

Місцевість прикрита також четвертинними лесовими породами.

Переважна більшість корисних копалини регіону мають осадове походження: вони виникли в процесі седиментації в морях, затоках, лагунах, озерах, на алювіальних рівнинах і в межах боліт.

Провідним природно-географічним фактором в цьому районі є мінерально - сировинний. Серед різноманітних корисних копалин найбільші запаси кам’яного вугілля. Тут залягає вугілля, що утворилося в середньому карбоні. У представленні більшості учених, карбонове вугілля Донбасу утворене вологолюбними рослинами, поширеними в межах заболоченого морського побережжя. У складі цих рослинних співтовариств домінували такі гіганти кам'яновугільного лісу, як лепідодендрони, сигиллярії, каламіти. Як підлісок тут були присутні вологолюбні папороті, деякі насінні папороті, клинолисткові.

Мінеральні ресурси сприяють розвитку вугільної промисловості, тому тут ще з ХІХ століття почали створювати вугільні шахти.

Вугілля не містить рослинних залишків, які можна спостерігати неозброєним оком. Територія промислового вузла знаходиться в межах двох геолого-промислових районів видобутку вугілля : Алмазно – Мар`ївському та Селезнівському, де залягає кам'яне вугілля коксове і худі. Основні марки вугілля: Ж, ЖК, ГЖК, ГР, ДГР, ДО, ОС. Вугілля різного ступеня метаморфізму відрізняється двома основними показниками: виходом летючих і теплотою згорання. Середні значення цих величин для коксового вугілля – 18 – 27% вихід летючих, теплота згорання – 8500 – 8750 ккал/кг; для худого вугілля – 9 – 17% - вихід летючих, 8450 – 8750 ккал/кг - теплота згорання.