Апаратно–програмний комплекс GSM-МТМ

Зміст

Вступ

1. Аналітичний огляд

1.1 Аналоги, їх недоліки та передумови розробки

1.2 Область призначення та застосування

1.3 Вибір програмної та апаратної платформи

1.4 Технічні характеристики

2. Теоретичні відомості

2.1 Принципи стільникового зв'язку

2.2 Система команд керування мобільним телефоном

2.3 Специфіка програмування апаратних переривань на прикладі переривання від СОМ порта

2.4 Аналіз елементної бази, інтерфейси комплексу

2.5 Алгоритм роботи комплексу

3. Практична частина

3.1 Підключення компонентів та настроювання апаратної частини

3.2 Розробка драйвера послідовного інтерфейсу

3.3 Розробка програми bridge для комплексу МТМ?GSM

3.4 Програма обробки інформації про дзвінки

3.5 Тестування комплексу

6. Охорона праці

6.1 Загальні положення

6.2 Експлуатація комплексу у автономному режимі

6.3 Електромагнітне випромінювання та поля від ЕОМ

6.4 Шум, пов'язаний з ВДТ

6.5 Параметри освітлення робочого місця та робочого приміщення

6.6 Температура і вологість у приміщенні

6.7 Організація робочого місця

5. Економічний розрахунок

5.1 Розрахунок економічної вигоди при використанні комплексу

5.2 Розрахунок собівартості програмного комплексу

Висновки

Література

Додатки

Вступ

Одним з важливих атребутів ділової людини є його комунікабельність. Здатність швидко реагувати на зміни подій оточуючого світу. Ці умови послужили приводом для створення цілих класів радіомереж різних типів. У нашому регіоні в умовах конкуренції визначилися наступні мережі:

з аналогових мереж: NMT 450i, Алтай, мережа транкінгового зв’язку, мережі пейджинкові мережі.

із цифрових мереж найефективнішим та широкодоступним виявився стандарт GSM. Зараз у Чернівцях діють мережі стандартів GSM900, GSM1800.

Перевага стандарту GSM полягає у веденні конфіденційних переговорів, та найменьше випромінення абонентських терміналів, що безперечно має суттєве значення для здоров’я людини. Проте за час розвитку GSM розвинулися і інші мережі зв’язку. Основна з них – міська телефонна мережа (МТМ). Вона не забезпечує мобільність абонентів, проте розмова через мережу МТМ коштує значно дершевше ніж аналогічна розмова між абонентами GSM.

Різні групи населення користуються різними мережами, але деколи необхідно скористатися послугами двох мереж одночасно, тобто здійснити зв’язок між абонентами різних мереж. Таку послугу мережі МТМ та GSM надають за невиправдано високою ціною. Тому зараз існує велика кількість персональних з’єднувачів (мостів) цих мереж. Вони призвані зменшити вартість розмови між абонентами різних мереж, до загальної вартості розмови абонентів у кожній з мереж окремо. Кілька таких “мостів” вже сертифіковані на Україні та в Росії. Найвідоміший з них – це ЕС СОМ Bridge. Але для колективного використання, наприклад в організаціях такі “мости” не пристосовані, оскільки в них не реалізовані функції колективного використання “мостів”. А саме: персональна тарифікація для кожного абонента, ведення журналу вхідних та вихідних дзвінків, незручне або неможливе підключення нових абонентів, обробка журналу дзвінків, не реалізована функція здійснення дзвінка з МТМ в мережу GSM, не на всіх “мостах” реалізований захист від несанкціонованого підключення. Інший суттєвий недолік вищевказаних “мостів” – їхня вартівсть. У проаналізованій мною літературі “мостів”, що б реалізовували вищевказані функціональні можливості, знайдено не було.