Аналіз методів рішення задачі лінійного програмування симплекс методом

Зміст

Анотація
Вступ
1. Загальні теоретичні відомості
1.1 Мова програмування Java
1.1.1 Лексична структура
1.1.2 Типи даних
1.1.3 Короткий огляд задачі, що розв’язується
2. Функціональне призначення
3. Аналіз методів розв’язання даної задачі
3.1 Метод потенціалів
3.2 Симплекс метод
3.3 Двоїстий симплекс метод
4. Опис логічної структури програми
5. Технічні засоби
6. Виклик та завантаження
7. Вхідні та вихідні данні
8. Інструкція для користувача
Література

Дана курсова робота написана на мові програмування Java. В курсовій роботі розглядається „задача лінійного програмування” та методи її розв’язання.

Поставлена задача розв’язана за допомогою симплекс методу.

Завдання курсової включає в себе побудову зручного інтерфейсу.



Вступ

У грудні 1951 року державна комісія на чолі з академіком Мстиславом Келдишем прийняла в експлуатацію першу в Радянському Союзі та континентальній Європі електронно-обчислювальну машину, розроблену під керівництвом академіка Сергія Лебедєва у Києві в лабораторії обчислювальної техніки Інституту електротехніки Академії наук України. З того часу минуло понад п’ятдесят років, і тепер ми вже точено знаємо, що це була епохальна подія. Вона ознаменувала собою початок нового етапу в розвитку науково-технічного прогресу суспільства.

Машину назвали МЭСМ (малая электронно-счетная машина), і першими на ній розв’язували свої задачі всесвітньо відомі математики та механіки – академіки Келдиш, Дородніцин, Зельдович, Савін та багато інших молодих спеціалістів, які згодом стали відомими вченими.

Не варто порівнювати МЭСМ із сучасними комп’ютерами ні за пам’яттю, ні за здатністю працювати в різноманітних технічних комплексах. Головне значення тієї першої машини полягає в тому, що при її розробці були закладені основоположні структурно-алгоритмічні принципи організації обчислень, присутні у всіх поколіннях обчислювальних машин.

В середині дев’яностих років на базі Інституту кібернетики ім. В. Глушкова був створений Кібернетичний центр, до складу якого ввійшли також Інститут прикладного системного аналізу, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем. Сьогодні в даному Кібцентрі працює близько 2500 співробітників, серед них – 135 докторів близько 500 кандидатів наук. За своїм потенціалом ця наукова організація є однією з найпотужніших у галузі інформатики в світі. Інститути Кібцентру роблять вагомий внесок в розробку нових інтелектуальних інформаційних технологій (ІТ).