Рекламна діяльність: бухгалтерський облік

Відповідно до Закону «Про рекламу»учасниками такого процесу є: рекламодавець – особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження; розповсюджувач реклами – особа, яка здійснює розповсюдження реклами; виробник реклами – особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами.

Статтею 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.93 р. № 56-93 (зі змінами та доповненнями) встановлено, що вартість послуг за встановлення та розміщення реклами обкладається податком з реклами. Згідно зі ст. 1 цього Декрету податок з реклами належить до місцевих податків. Сплачується цей податок із усіх видів оголошень і повідомлень, що передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна й одягу; на вулицях, магістралях, площах, будинках, транспорті та в інших місцях. Податок з реклами одержують розповсюджувачі реклами при розрахунках з рекламодавцями. При оформленні розрахункових документів податок виділяється окремим рядком. Базою для обчислення податку є вартість послуг без врахування ПДВ. Водночас ПДВ не нараховується на податок з реклами. Граничний розмір податку з реклами не має перевищувати 0,1 % вартості послуг за розміщення одноразової реклами і 0,5 % – за розміщення реклами на тривалий час.

Крім того, ст. 18 Декрету № 56-93 встановлено, що визначення порядку сплати місцевих податків та зборів віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування. Тому крім вищезазначених нормативних документів слід керуватися конкретними документами відповідних місцевих органів.

Відповіді на деякі питання, які виникають у підприємств під час здійснення рекламної діяльності, читайте у цій рубриці.
Первинні документи, що підтверджують рекламні витрати підприємства на розміщення оголошення та трансляцію рекламного ролика