Психологічні особливості почуття провини батьків перед дітьми

Розвиток провини і становлення совісті – важливі етапи психологічного росту особистості. Провина є аналогом злості - це наша реакція на події в житті. Можна підкреслити - це наша особиста реакція на те, що відбувається з нами.

Почуття провини йде зсередини людини і тільки зсередини, відповідно його потрібно викорінювати також зсередини. Але викорінювати потрібно обов’язково, тому що це негативна, деструктивна емоція.

Поряд з почуттям провини людина дуже часто переживає сором. Вона почуває провину внаслідок порушення деяких, прийнятих ним етичних, моральних чи релігійних стандартів. Поряд з цим особа схильна переживати печаль і страх. Для провини характерний високий рівень напруженості, помірна імпульсивність та низький рівень впевненості у собі.

У батьків переживання провини супроводжується глибоким почуттям власної неправоти по відношенню до дітей чи самої себе. Батьки, що почувають провину можуть часто хворіти, бути тривожними, глибоко переживаючи це почуття.

Провина - прояв низької самооцінки батьків.

Почуття провини до дітей це проблема, яку батько чи матір змушені вирішувати. Допоки вона не буде вирішена, в сім’ї може панувати дискомфорт, звинувачування між батьками, нездорові стосунки з оточенням. Батьки будуть почувати тривогу, велику відповідальність, особистісну біду чи гіркоту, а це може передаватись дітям. Діти можуть цю провину переносити на себе і т. д.

Тому, є актуальним вивчення причин і наслідків виникнення почуття провини батьків до дітей, механізмів її функціонування. Мета нашої роботи зробити теоретичне та емпіричне дослідження питання психологічних особливостей почуття провини батьків щодо своїх дітей.