Практичні рекомендації батькам гіперактивної дитини

1. Зміна поведінки дорослого і його ставлення до дитини:

• виявляйте твердість і послідовність у вихованні;

пам'ятайте: надмірні балакучість, рухливість, недисциплінованість – не є навмисними;

• контролюйте поведінку дитини, не нав'язуючи їй жорстких правил;

• не вказуйте дитині категорично, уникайте слів «ні» і «не можна»; будуйте взаємини з дитиною на взаєморозумінні й довірі;

• реагуйте на дії дитини у несподіваний спосіб (пожартуйте, повторіть дії дитини, сфотографуйте її, залишіть у кімнаті саму та ін.) повторюйте свої прохання тими самими словами багато разів;

• не наполягайте на тому, щоб дитина обов'язково вибачилась за вчинок;

• вислухайте те, що хоче сказати дитина.

2. Зміна психологічного мікроклімату в родині:

• приділяйте дитині достатньо уваги;

• проводьте дозвілля всією родиною;

• не сваріться у присутності дитини.

3. Організація режиму дня та місця для занять:

• установіть твердий розпорядок дня для дитини та всіх членів родини;

• знижуйте вплив відволікаючих факторів під час виконання дитиною завдання;

• зменште тривалість занять дитини на комп'ютері й перегляду телевізійних передач;

• уникайте по можливості значних скупчень людей;

• пам'ятайте: перевтома сприяє зниженню самоконтролю та зростанню гіперактивності;

4. Спеціальна поведінкова програма:

• забудьте про фізичне покарання! Якщо є необхідність удатися до покарання, то доцільно використати спокійне сидіння в певному місці після негативного вчинку;частіше хваліть дитину; поріг чутливості до негативних стимулів дуже низький, тому гіперактивні діти не сприймають догани й покарання, однак чутливі до заохочень;

• складіть список обов'язків дитини й повісьте його на стіну, підпишіть угоду на окремі види робіт;