Соціально-психологічна характеристика особистості. Характер

Зміст

1. Характер і його вияви

2. Акцентування характеру

3. Шляхи формування характеру

1. Характер і його вияви

Індивідуальна своєрідність особистості проявляється не тільки в особливостях перебігу психічних процесів (глибока спостережливість, добра пам'ять, багата уява) і риси темпераменту, а й її ставленні до інших людей, праці та ін., тобто в особливостях її характеру. За всієї своєї важливості темпераменту не розкривають того, чого керується людина у своїх діях і вчинках, як ставиться до своїх обов'язків, інших людей і до себе. Але ці риси характеризують її як особистість. Їх охоплює поняття "характер".

Сутність характеру. Термін "характер" грецького походження і в перекладі означає "риса", "ознака", "особливість". У наукове і побутове використання його вперше ввів давньогрецький учений, філософ і друг Аристотеля Теофраст (IV-III ст. до н. е.). до нього для позначення діяльного чи практичного аспекту особливості використовували термін "етос". Із самого початку слово "характер" означало сукупність різних ознак (частіше морального плану), які відрізняють одну людину від іншої. Охарактеризувати людину означало виявити суттєві ознаки, які виокремлюють її серед людей. Поступово зміст його змінювався. У це поняття стали включати не всі істотні ознаки, а тільки такі, які позначають властивий певній людині спосіб поведінки і взаємодії з іншими людьми.

У значенні прикметної ознаки слово "характер" використовують і донині в технічних, природничих і гуманітарних науках. У цьому розумінні говорять "характер сплав різних металів", "характер зварювання", "характер погоди", "характер хвороби" та ін.