Факторинг і форфейтинг як нетрадиційні форми експортного фінансування

Вступ

Факторинг: суть, види та механізм здійснення

Форфейтинг – одна із форм експортного фінансування

Переваги та недоліки факторингу та форфейтингу. Перспективи їх розвитку

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

На сьогоднішньому етапі одну з найважливіших ролей у стимулюванні відтворювальних процесів в економіці відіграє банківський кредит як головне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності підприємств.

На сучасному етапі розвитку нашої держави все більшого значення набуває використання таких видів кредитування, як факторинг, форфейтинг, лізинг, кредитування на основі документарного акредитива тощо.

Для захисту інтересів експортерів в умовах загострення конкуренції на світових ринках створено нові форми фінансування міжнародних торговельних операцій. До їх числа можна віднести факторинг та форфейтинг.

У світовій банківській практиці широко застосовується факторинг, як самостійна форма короткострокового кредитування зовнішньої торгівлі. Операція факторинг (від англ.. factor – агент, посередник) пов’язана з переуступкою експортером факторинговій організації неоплачених імпортером платіжних вимог за відвантажені товари та надані послуги, і відповідно права отримання за ними платежу. Інакше кажучи, фактор купує платіжні вимоги експортера, а потім сам отримує за ними платіж від імпортера. Крім факторингу ще однією з форм експортного фінансування є форфейтинг. Форфейтинг – це купівля боргу, вираженого в оборотному документі, у кредитора на безобіговій основі.