Оподаткування діяльності приватних підприємців

Якщо ви вирішили розпочати власну справу і спробувати себе у підприємницькій діяльності в сфері малого бізнесу, то вам, безумовно, необхідно орієнтуватися в законодавчому та аналітичному просторі України щодо питань оподаткування, організації діяльності приватних підприємців, роботи з персоналом тощо.

Правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва в Україні введено Законом N 2063-III в 2000 р. На підставі положень цього Закону було розроблено Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва (Закон N 2157-III).

Вивчення досвіду малого підприємництва в розвинутих країнах свідчить, що сприяння його розвитку можливе лише шляхом поєднання, узгодження різних форм, методів, засобів регулювання і підтримки, головним серед яких є податкова політика. Саме податкова політика має величезне значення при формуванні сприятливого клімату для розвитку підприємництва в Україні. Адже податки повинні виконувати не лише фіскальну функцію, але й регулюючу.

Згідно із Законом N 2063-III до суб'єктів малого підприємництва належать фізичні особи, які зареєстровані в установленому чинним законодавством порядку як суб'єкти підприємницької діяльності і здійснюють підприємницьку діяльність, не заборонену чинним законодавством.

На сьогодні в Україні є дві системи оподаткування доходів приватних підприємців: звичайна (зі сплатою податку з доходів фізичних осіб) та альтернативна (зі сплатою фіксованого або єдиного податку).

Приватні підприємці мають право самостійно обрати систему та спосіб оподаткування своїх доходів за:

- загальною системою оподаткування, обліку та звітності (Декрет N 13-92, розділ IV);

- фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту (Декрет N 13-92, розділ IV);

- спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності шляхом сплати єдиного податку (Указ N 727/98).

Як свідчить практика, більшість приватних підприємців віддають перевагу єдиному або фіксованому податку. Ці способи оподаткування є найбільш прийнятними, тому що:

- значно спрощують облік доходів та витрат підприємця;

- скорочують кількість податкової звітності;

- позбавляють підприємців від необхідності застосування РРО, розрахункових книжок (за умови, що такі підприємці не здійснюють продаж підакцизних товарів, за винятком пива на розлив).

Для того, щоб зробити правильний вибір, підприємцю необхідно знати переваги та недоліки кожного з цих способів. З метою надання практичної допомоги підприємцеві розглянемо кожний з вищезазначених способів оподаткування, починаючи з їх порівняльної характеристики (див. таблицю).

Проаналізувавши вищезазначене і окресливши недоліки та переваги кожного з трьох методів оподаткування, дійдемо таких висновків.

При застосуванні загальної системи оподаткування сума податкових зобов'язань перебуває в прямій залежності від суми отриманого підприємцем доходу. При альтернативній системі сума єдиного чи фіксованого податку визначається у фіксованій сумі і тому не залежить від величини отриманого підприємцем доходу. Саме тому альтернативні методи оподаткування є найбільш прийнятними для приватних підприємців.