Особливості теріторіальної організації залізничного транспорту

План.

1. Закономірності , принципи та фактори розміщення продуктивних сил.

2.Транспортний комплекс.

3. Особливості організації залізничного транспорту.

3.1. Визначення місцевого району тяжіння.

3.2. Місцеве перевезення.

3.3. Транзитне перевезення.

3.4. Загальне вантажне та пасажирське перевезення.

4. Висновки.

5.Список використаної літератури.

1. Закономірності , принципи та фактори розміщення продуктивних сил.



Сучасна територіальна організація продуктивних сил України сформувалася під впливом економічних законів планової економіки. Перехід до ринкової економіки зумовить відповідні зміни в теорії розміщення продуктивних сил і передусім затвердити пріоритетність економічних законів — загальних, характерних для всіх суспільно-економічних формацій.

Економічні законі — це об'єктивні законі розвитку суспільства, що відображають відносини в процесі виробництва, розподілу й споживання матеріальних благ. Смороду виражають найбільш істотні, стійкі зв'язки між явищами економічного життя суспільства.

Розміщення продуктивних сил визначається дією окремих економічних законів, хоча в спеціальній економічній та економіко-географічній літературі з цього приводові йдеться не про законі, а про закономірності розміщення виробництва, які фактично є просторовим виявом окремих економічних законів.

В основу закономірностей розміщення продуктивних сил покладено економічні законі.

Закономірності розміщення виробництва — категорії того самого порядкові, що й економічні законі розвитку суспільства, і є їх модифікацією, що обумовлено своєрідністю розміщення виробництва на території країн, його значною територіальною диференціацією в розрізі економічних районів. Ця своєрідність зумовлюється складними взаємозв'язками розміщення продуктивних сил з географічним середовищем і залежністю розміщення окремих виробництв від локальних природних розумів і ресурсів; значними регіональними відмінностями заселення територій і рівнів розвитку продуктивних сил у районах; різноманітним поєднанням галузей і виробництв промисловості та сільського господарства в районах і країнах; значними техніко-економічними відмінностями розміщення різних галузей і виробництв.

Закономірності розміщення виробництва — це об'єктивні категорії, які пізнаються і свідомо використовуються в практичній діяльності. При проведенні господарської політики суспільство на основі пізнання закономірностей формулює і втілює в життя певні принципи. Закономірності розміщення продуктивних сил є власне законами територіальної організації народного господарства.



Принципи — це лаконічно сформульовані суспільством керівні положення, що визначають об'єктивні споживи й умови суспільного розвитку, які воно реалізує в процесі практичної діяльності для досягнення визначеної мети.

Принципами, які служать керівництвом до дії в народногосподарському будівництві, виражаються споживи певного історичного етапу. Інакше кажучи, принципи — це дії, свідомо спрямовані на більш повний вияв об'єктивних закономірностей розміщення продуктивних сил з урахуванням відповідних чинників.

Найважливіші принципи розміщення продуктивних сил, якими керуються при вирішенні питань просторового розподілу підприємств і галузей, такі:

наближення виробництва до джерел сировини, палива, споживачів;

охорона навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів і впровадження ресурсозберігаючих технологій;

забезпечення здорових гігієнічних розумів життя і праці населення;

обмеження надмірної концентрації промисловості в містах;

вирівнювання рівнів економічного розвитку районів та областей;

зміцнення обороноздатності країни;

урахування інтересів економічної інтеграції в європейський і світовий простір.

Принципи розміщення в різних країнах можуть бути подібними й відмінними. Важливість шкірного принципові визначається стратегією і завданнями, конкретизованими у відповідній концепції. Наприклад, на сучасному етапі розміщення продуктивних сил в Україні пріоритетними можуть бути соціальне спрямовані принципи, ті, що сприятимуть розв'язуванню соціальних проблем.