Організація та об’єднання роботодавців як суб’єкти соціального партнерства

Зміст

ВСТУП

1.Сутність та значення соціального партнерства

2. Завдання соціального партнерства

3. Характеристика та функції суб’єктів соціального партнерства

4. Визначення та розв’язання проблем соціального партнерства в Україні

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

За роки незалежності поняття «партнерство» одержало в сучасній Україні широке розповсюдження і визнання перш за все через те, що вони утілюють у собі новий підхід до рішення проблем соціально-економічного розвитку. Наразі партнерства стали необхідною складовою процесу зміцнення громадянського суспільства, проведення соціальних і економічних реформ.

І якщо держава та громадські об’єднання вже багато років намагаються вирішувати соціальні проблеми суспільства, то становлення соціально відповідального бізнесу почалося не так давно.

Україна переживає переломний етап розвитку, коли нові елементи соціальної дійсності утверджують себе через активне заперечення застарілих організаційно-економічних форм, звичних стереотипів мислення і діяльності.

За таких умов у ролі як причини, так і наслідку суспільних змін виступають і соціальний розвиток, і економічне зростання, відповідно актуалізуються проблеми їх наукового дослідження, зокрема в аспекті причинно-наслідкового зв’язку між ними, формулюються адекватні новій історичній ситуації пріоритети в політиці й управлінні соціально-економічним розвитком.

Сутністю дефініції “соціальне партнерство” виступають пов’язані з життєдіяльністю й стосунками людей у суспільстві узгоджені, злагоджені дії учасників спільної справи. Тобто вона має широке тлумачення й не може бути зведена лише до механізму врегулювання соціальних відносин.

Разом з тим, вивчення сучасної наукової літератури дає підстави стверджувати, що в літературі з державного управління термін “соціальне партнерство” вживається саме у вузькому значенні, лише як спосіб узгодження інтересів соціальних груп у сфері праці.

Особливу увагу питанням формування відносин між державою, роботодавцями й найманими працівниками на основі співробітництва приділяли Дж.С. Мілль та А. Маршал, в Україні – М. Долішній, А.М. Колот, О. Грішнова та ін.

Проте теоретичні засади сутності поняття соціального партнерства в сучасних умовах не одержали свого остаточного визначення.

Мета роботи – розкрити теоретичні підходи до обґрунтування сутності поняття соціального партнерства.