Особливості інноваційної політики розвинених країн

ЗМІСТ

Вступ

1. Теоретичні основи державної інноваційної політики

1.1 Головні засади та завдання ДІП

1.2 Принципи формування та реалізації інноваційної політики

2. Державна науково-технічна та інноваційна політика у розвинених країнах

2.1 Державна інноваційна політика в США

2.2 Державна інноваційна політика в Японії

2.3 ДІП в Великобританії, Франції та Німеччині

3. Процес формування ДІП України

3.1. Принципи і пріоритети інноваційної політики України

3.2. Інструменти здійснення державного впливу в інноваційній сфері

Висновки

Перелік посилань

ВСТУП

Дослідження особливостей формування та реалізації інноваційної політики у розвинених країнах є актуальним для України, бо саме сьогодні держава намагається увійти в Європейське співтовариство, належне місце в якому вона зможе посісти лише за умови опанування інноваційного шляху розвитку.

Втручання держави в регулювання інноваційної сфери об’єктивно необхідне, оскільки існують відмови ринку, подолання яких є одним із найбільш важливих завдань держави.

Спільними для всіх сучасних моделей державної інноваційної політики (далі – ДІП) є інструменти, за допомогою яких держава впливає на інноваційну сферу. Наприклад, широке використання податкових пільг, побудова інноваційної інфраструктури, стимулювання винахідництва. На мою думку, в процесі розвитку інноваційної сфери в Україні, органам державної влади необхідно звернути увагу на ці інструменти й, адаптувавши їх до умов вітчизняної економіки, широко використовувати.

Інноваційна сфера не є однорідним утворенням, її складовими виступають такі підсистеми: новатор, організація, зовнішнє середовище.

Новатор - це винахідник, що безпосередньо проводить дослідження і розробки та займається впровадженням нової техніки, нових форм організації праці і управління, розробляє нову ідею продукт чи послугу шляхом творчого процесу. Це той, хто продукує новинку від ідеї до її застосування (входить до складу організації).

Організація - юридична особа, що виводить новинку на ринок та її комерціалізує з метою отримання комерційного ефекту, складна техніко-економічна і соціальна система. Підсистема, де зароджується новинка, яка просуває її до споживача, здійснює її комерціалізацію (входить до складу зовнішнього середовища).

Зовнішнє середовище - сукупність факторів, які сприяють або перешкоджають інноваційній діяльності, система факторів мікро- та макросередовища, ринкові умови господарювання, що їх формує держава.