Соціально-економічні складові у системі критеріїв та показників ефективності роботи будівельних підприємств

Умови формування ринкової економічної системи України актуалізували проблему ефективності управління господарюючими суб’єктами як у практичному, так і теоретичному аспектах. Визначення рівня соціально-економічної ефективності функціонування підприємств є важливим завданням їх власників, споживачів, постачальників, фінансових інститутів та інших суб’єктів ринкової економіки. У сучасних кризових умовах господарювання необхідно, щоб показники соціально-економічної ефективності управління враховували всі параметри зовнішнього середовища, серед яких - ринкова кон'юнктура, екологічна безпека, орієнтація на прогресивні технології та матеріали тощо. Різноманітні існуючі моделі ефективності господарювання не завжди дають надійні результати в практиці будівельних підприємств, тому що будівельна галузь має цілий ряд специфічних особливостей, які формують її особливу організаційно-виробничу структуру та кінцеві фінансові результати.

Проблемам підвищення ефективності управління підприємствами присвячені праці таких українських та російських вчених, як В.В. Бузирева, А.В. Бусигіна, М.В. Володькіної, Д.М. Гвішиані, В.Г. Герасимчука, А.Ю. Денисова, С.А. Жданова, В.І. Кноррінга, В.М. Колпакова, В.С. Кулібанова, В.С. та інші. Серед науковців Західної Європи, які займалися такими проблемами, треба назвати в першу чергу наукові дослідження І. Ансоффа, О. Вільямсона, П. Друкера, Р. Коуза, М. Мескона, А. Файоля, Р. Холла та інших. У їхніх працях досліджено ряд показників, які оцінюють фінансовий стан діяльності підприємств. Проте єдиної системи показників, які оцінюють соціально-економічну ефективність управління саме будівельних підприємств, до цього часу ще не сформульовано. Це потребує проведення поглиблених наукових досліджень з урахуванням змінних ринкових вимог. Більшість дослідників, удосконалюючи методики оцінки ефективності, пропонують збільшення кількості фінансових показників, які на їх погляд треба включати до системи показників вимірювання ефективності [2, с.10-33]. Серед них майже відсутні показники нефінансового характеру, які іноді можуть суттєво впливати на фінансовий стан підприємства. Підсумком вимірювання ефективності є визначення кінцевих результатів діяльності підприємства та встановлення критерію ефективності. Визнання критерієм ефективності лише таких економічних показників як прибуток та різні види рентабельності, на наш погляд, є обмеженим і з цим можна погодитись тільки при певних застереженнях. На нашу думку, на підприємстві повинна існувати система критеріїв, до якої мають входити не тільки економічні показники, але й відображатися соціальні явища. Головними критеріями цієї системи крім прибутку та рентабельності, повинні бути і соціальні заходи для працівників. Необхідно зазначити, що Україна вибрала для себе на перспективу напрям руху до економічної європейської інтеграції, а це передбачає впровадження концепції соціально відповідального бізнесу (СВБ) [3, с.269-274] та концепції потрійних результатів діяльності [4]. Соціальні показники будівельних підприємств можна поділити на дві групи: зовнішні та внутрішні. До зовнішніх слід віднести ті, які впливають на розвиток та функціонування підприємств через сприйняття їх діяльності безпосередньо споживачами, контрагентами на ринку, постачальниками, державою через місцеві органи влади. Внутрішні ж соціальні показники - це ті, які забезпечують працівникам даного підприємства відповідні умов праці та рівень її оплати. Виходячи з такої системи критеріїв, показники соціально-економічної діяльності підприємства повинні включати такі групи: