Аналіз сучасного стану розвитку системи споживчої кооперації

Вступ

Нова політична ситуація в Україні характеризується плюралізмом думок, вибухом демократії та недоцільної справедливості, єдністю прогресивних політичних сил. Незважаючи на те, що кооперація традиційно вважається політично нейтральною сферою діяльності, політичний фактор завжди негативно впливає на міжнародний кооперативний рух. Безперечно, що зміна влади в Україні позитивно позначається на національній кооперації і споживчій кооперації зокрема. Для цього є об’єктивні передумови.

По-перше, розкуте суспільство саме собою створює нові сприятливі умови для розширення кооперативної діяльності.

По-друге, зростає роль кооперації як інституту громадянського суспільства.

По-третє, нові політичні умови не дозволяють політичним партіям і рухам використовувати кооперацію у своїх інтересах, як це не раз бувало в історії української держави.

Кооперація – один із найцікавіших феноменів людської культури, витвір духу Людини, живильна сила якого, пригашена тоталітаризмом, зараз знову стає підставою утвердження української нації серед вільних людей світу.

Поширившись за свою майже 200-літню історію на всі галузі економічного життя. Вона набула специфічних видовищ характеристик. Один з найпопулярніших і найпоширеніших у світі її видів – кооперація споживча, завдання якої задовольнити потреби і прагнення людей як споживачів та захистити їх економічні інтереси.

В умовах ринкової економіки споживча кооперація має найбільш плідне майбутнє. Вона, хай і понівечена радянською командно-адміністративною системою, єдина зберегла потужну матеріально-технічну базу, кваліфіковані кадри і, о найголовніше, громади спілчан, яким бракує зараз хіба що віри в себе та справжнього кооперативного духу.

В Указі Президента України “Про заходи щодо розвитку кооперативного руху та посилення його ролі в реформуванні економіки України на ринкових засадах” від 19 грудня 2000 р. за № 1348/2000 перед Кабінетом Міністрів, місцевими державними адміністраціями поставлені завдання щодо:

підтримки розвитку кооперативного руху у сферах матеріально-технічного постачання, заготівлі, збуту та переробки продукції, виробничого, побутового, соціально-культурного обслуговування;

створення мережі сільськогосподарських, промислових, транспортних, житлових та будівельних кооперативів, багатофункціональних товариств у системі споживчої кооперації;

розвитку кредитних спілок, кооперативних банків і товариств для взаємного страхування;

розширення закупівель сільськогосподарської продукції у населення, зокрема через мережу споживчої кооперації;