Швейна та хутряна промисловість України

ПЛАН

Вступ

1.Значення швейної та хутрової промисловості у господарському комплексі України, їх структура....................................................................

2.Соціально-економічні та природні передумови, що сприяли розвитку швейної та хутрової промисловості України. Сучасний стан галузі..........

3.Розміщення швейної та хутрової промисловості України...........................

3.1.Особливості і фактори розміщення галузі..............................................

3.2.Сучасна географія швейного та хутряного виробництва......................

4.Внутрішня та зовнішня торгівля України швейною та хутряною продукцією.......................................................................................................

5.Перспективи розвитку і розміщення швейної та хутрової промисловості в умовах ринкової економіки..........................................................................

Висновки...........................................................................................................

Вступ

На сучасному етапі у зв'язку з переходом до ринкової економіки роль галузевих економічних розробок прогнозового характеру збері­гається, оскільки регулювання розвитку й розміщення підприємств має велике значення і в умовах ринкової економіки. Так, у СШA майже 50 %, а в Італії майже 70 % економіки регулюється державою.

Однак методи регулювання в розвинених країнах світу мають інший характер: не адміністративно-бюрократичні заходи, а еко­номічні (у вигляді, наприклад, особливої податкової політики сти­муляційного або гальмівного характеру). Велике значення мають правові важелі управління розвитком економіки. Такі розробки пошукового характеру — це особливі державні програми розвитку певної галузі виробництва. Отже, галузеві схеми розміщення гос­подарства України повинні бути аналогічними закордонним, нау­ково обгрунтованими, мати більш рекомендаційний, а не дирек­тивний характер.

Чільне місце посідають також техніко-економічні обгрунтуван­ня (ТЕО) розвитку й розміщення окремих об'єктів господарства (як нових, так і старих, які необхідно реконструювати). ТЕО після уточнення і затвердження є основою для підготовки проектної до­кументації.

Отже, прогнозові або техніко-економічні документи обгрунту­вання розвитку й розміщення галузей та окремих їх підприємств матимуть в майбутньому велике значення для раціонального та ефек­тивного розвитку й розміщення господарства. Проте на такі галузі, як сільське господарство, частково легка й харчова галузі промисло­вості, сфера побутових послуг та інших подібних виробництв, де найефективніший розвиток малих форм організації, приватних за­собів господарювання, такі розробки значно менше впливатимуть.

Методи економічного обгрунтування галузевого розміщення виробництва в загальному вигляді включають такі найважливіші етапи:

аналіз сучасного розвитку і розміщення галузі;

визначення основних умов і факторів розвитку галузі й окре­мих підприємств на перспективу;

1.Значення швейної та хутрової промисловості у господарському комплексі України, їх структура.

Серед галузей виробництва непродовольчих товарів однією з найважливіших є легка промисловість (див. картосхему на ), яка забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям тощо, а про­мисловість — кордом, технічними тканинами та ін.

Виробничий потенціал легкої і текстильної промисловості Ук­раїни давав можливість виготовляти 11,3 м2 тканин, 5,6 пари пан­чішно-шкарпеткових і 2,9 шт. трикотажних виробів, 2,0 пари взут­тя на кожну людину.

У галузі легкої промисловості налічується 483 виробничих під­приємства, з них 188 у 1994 р. були ще державними, 179 — оренд­ними, 116 — колективними.

Розвиток швейної промисловості неможливий без тісних зв'язків з іншими галузями економіки,серед яких чільне місце посідає текстильна промисловість промисловість /сировина/, мазинобудування устаткування транспорту та торгівлі.

Особливо важливе співробітництво з торгівлею, тому що швейна промисловість повинна забезпечити населення одним з трьох основних елементів матеріальних благ /їжа, одяг житло/.Постачаючи у торгівельну мережу готовішвейні вироби, галузь утворює необхідний товарний фонд їхніх видів, від кількості та якості яких залежить забезпечення попиту ринку. Так у 1940 р. у товарообігу непродовольчих товарів України одяг та білизна складали 185 млн.крб. а у І990 р. сума від, реалізації цих товарів досягла 5526 млн крб., тобто збільшилась майже у 30 раз. Товарна структура роздрібного товарообігу державної та кооперативної торгівлі України непродо-непродовольчими товарами завжди характеризувалася високою часткою швейних виробів у 1940 р. вона складала 14.1%. а в 1990р. - 15%.