Статистичний аналіз урожайності технічних культур

Вступ

1. Огляд літератури

2. Статистичний аналіз урожайності технічних культур

2.1 Аналіз рівня та факторів урожайності методоманалітичного групування

2.2 Кореляційний аналіз

2.3 Динаміка урожайності

2.4 Індексний аналіз

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури



ВСТУП

До основних технічних культур, що вирощуються в нашому регіоні є цукрові буряки та соняшник. Оскільки соняшником займається невелика кількість господарств, дана курсова робота орієнтована на цукрові буряки.

Цукрові буряки - одна з основних технічних культур. При врожайності 400 й/та забезпечують вихід 50 - 55 ц цукру, 150 - 200 ц гички, 260 - 280 ц сирого жому, 15-18ц меляси, які використовуються на корм.

Цукор є цінним продуктом харчування. Він легко засвоюється організмом, висококалорійний. Фізіологічне обґрунтована норма цукру Для людини не перевищує 100 г на добу.

За поживністю цукрові буряки значно перевищують кормові. 100 кг коренеплодів відповідають 26 корм. од. І містять 1,2 кг перетравного протеїну, а 100 кг листків - відповідно 20 корм. од. І 2,2 кг протеїну. Це одна з найпродуктивніших сільськогосподарських культур. Нажаль приходиться констатувати факти, що урожайність і прибутковість галузі буряковиробництва в умовах області значно знизилась . Рівень існуючих врожаїв скоротився майже вдвічі з 347 ц /га в середньому за 1985-1990 рр до 127 за останні три роки. Причин цьому багато і основні полягають у відсутності технологій вирощування культури адаптованих до економічних умов України, а саме досить невисокій ціні на цукор, високій трудомісткості та затратності культури. Пошук резервів підвищення ефективності виробництва цукрових буряків як перший етап повинен розпочинатись з детального аналізу причин і факторів що її обумовлюють і в цьому плані допомогти можуть статистичні методи аналізу такі як ряди динаміки, кореляційний та регресійний методи аналізу.

1. СТАТИСТИКА УРОЖАЙНОСТІ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

(Огляд літератури)



Видовий урожай—розміри урожаю, які очікуються за станом посівів. При цьому допускають, що умови подальшого вирощування культури будуть нормальними, середніми. Цей показник є оцінкою видів на очікуваний урожай. Видовий урожай визначають у вегетаційний період окомірио. Можна також використовувати кореляційно-регресійний аналіз факторів, що характеризують стан розвитку рослин і грунту, а також метеорологічні умови [1, с. 217-220].

Урожай на пні—фактично вирощений, але ще не зібраний урожай. Біологічний процес формування урожаю вже завершений, а економічний — ні. Розміри урожаю визначають до початку своєчасного його збору окомірне, експертно або за допомогою вибіркового методу накладанням метрівок, збором і обліком з них урожаю або вибіркових обмолотів. Крім того, можна визначити урожай на пні як суму фактичного збору і втрат урожаю.

Фактичний урожай—кількість зібраної і оприбуткованої продукції із зібраних основних, повторних і міжрядних посівів окремих видів сільськогосподарських культур.

Показники урожайності .диференціюються відповідно до показників урожаю — видова урожайність, урожай на пні і фактична урожайність.

Фактичну урожайність сільськогосподарських культур (фактичний збір з 1 га)- визначають, поділивши фактичний .збір урожаю (валового збору) з основних посівів (без повторних, міжрядних і проміжних) на уточнену весняну продуктивну площу. Використання за базу розрахунку урожайності весняної продуктивної площі зумовлено тим фактом, що при обчисленні урожайності на базі фактично зібраної площі може статися, що господарство, яке припустило загибель посівів влітку, а також залишило незібраний урожай на якійсь площі буде мати вищий рівень урожайності, ніж те, яке цього не допустило [2, с. 207].