Проблеми створення ефективної системи зайнятості населення в Україні

ЗМІСТ

зайнятість населення трудова міграція

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ПОНЯТТЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

1.1 Сутність поняття зайнятості населення

1.2 Види, форми, показники зайнятості населення

1.3 Джерела правових норм про працю та зайнятість населення в Україні

РОЗДІЛ II. МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ В СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ

2.1 Невизначеність обсягу сукупної робочої сили та безробіття

2.2 Дисбаланс попиту та пропозиції на ринку праці

2.3 Неефективність інструментів державної політики у сфері зайнятості

РОЗДІЛ III. ПРАКТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

3.1 Тенденції в сфері трудової міграції

3.2 Тенденції в сфері забезпечення якості освіти

3.3 Неефективна система працевлаштування осіб з особливими потребами

3.4 Антикризове законодавство у сфері зайнятості

3.5 Досвід інших країн в боротьбі з підвищенням зайнятості населення

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

За останнє десятиліття, з переходом України до ринкових умов господарювання, багато явищ і понять стали звичними і буденними. Так, наприклад, безробіття – вже давно реальність, і держава визнає існування такого прошарку населення, як «безробітні».

Підвищення відсотку незайнятого населення – найяскравіша ознака проблем в економіці. Тільки у листопаді 2008р. рівень безробіття збільшився на 20,7% порівняно з попереднім місяцем, і це лише початок.

В Україні існують величезні можливості для підвищення рівня зайнятості - розвиток приватного підприємництва, малого бізнесу, сфери послуг, фермерства, всієї ринкової інфраструктури. Питанням працевлаштування та безробітними опікується Державний центр зайнятості та його регіональні структури.

Головною умовою ефективного функціонування національного ринку праці є пришвидшення економічних реформ в Україні. Ефективна структурна перебудова національної економіки через реструктуризацію збиткових підприємств, відмову від практики м'яких бюджетних обмежень, реальне застосування інституту банкрутства дала б змогу підвищувати мобільність робочої сили, продуктивність праці та заробітну плату. Ці заходи в поєднанні з розвитком перспективних галузей економіки, малого та середнього бізнесу сприяли б зменшенню прихованого безробіття, працевлаштуванню вивільненої надлишкової робочої сили на новостворених робочих місцях зі стабільною виплатою заробітної плати. Такі заходи не допускали б надмірного зростання безробіття і не індукували б застійного безробіття.