Механізм пересування козлового крану КК-6Б

Механізм пересування візка (рис. 3) складається з чотирьох одноребордних ходових холостих коліс і одного відводного блочка на самому візку, та приводу і ще одного відводного блока, розташованих стаціонарно на мосту крана. Елементи привода наступні: двигун, муфта типу МУВП з гальмівним шківом, колодочне гальмо, горизонтальний циліндричний редуктор, з’єднаний з барабаном.
Механізм головного підйому (рис. 4) має аналогічну кінематику та конструкцію з приводом переміщення візка, із різницею у розмірах, і кожен складається з: двигуна, швидкохідної муфти з гальмівним шківом гальма, редуктора, провалу з фланцевими муфтами та барабану.

2 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1. Вибір кінематичної схеми

Механізм ходу крана виконаний по кінематичній схемі, вказаній на рис. 2. Електродивун, з’єднаний муфтою з редуктором, передає рух на ведучі колеса. Вал приводного колеса з’єднаний з тихохідним валом редуктора проміжним валом і зубчатими муфтами. На пів муфті швидкохідного валу редуктора встановлене гальмо.


2.2 Розрахунок опору пересуванню крану.


 За графіком загальна вага крана (вантажопідйомністю 8 тс, пролітом 32 м при ПВ = 15 %) приблизно складе GК =36000 кгс. Завчасно приймаємо діаметр ходових коліс DK = 560 мм. Колеса сталеві (матеріал – сталь 65Г, твердість поверхні кочення НВ 320 ... 350) дворебордні з циліндричним ободом, ширина поверхні кочення
b = 130 мм (ГОСТ 3569 – 74). Рейка типу КР-100 із округленою голівкою.
Діаметр цапфи валу:
d = (0,2 ... 0,3) ∙ DK = (0,2 ... 0,3) · 560 = 112....168 мм.
Приймаємо d = 150 мм.
Колеса встановлені на роликових підшипниках, f = 0,015.
Коефіцієнт kР = 2. Коефіцієнт тертя кочення μ = 0,06 см.

ПЗ курсового проекта.