Ефективність використання вироничих ресурсів підприємства на прикладі ВАТ "Острозький цукровий завод"

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП.. 7

1. ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ.. 10

1.1. Матеріальні ресурси: види сировини і матеріалів. 10

1.2. Сировинна база і сировинні ресурси на підприємствах харчової промисловості 13

1.3. Особливості використання матеріальних ресурсів на підприємствах цукрової промисловості 15

1.4. Шляхи раціонального використання сировини в цукровій промисловості 16

2. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ “ОСТРОЖСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД”. 19

2.1. Техніко – економічна характеристика підприємства і основні показники його роботи. 19

2.2. Ефективність використання сировини. 22

2.3. Ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів. 31

4. ПРОЕКТ ЗАХОДІВ ПО ПІДВИЩЕННЮ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ.. 38

6.1. Реконструкція основних цехів цукрового заводу. 45

6.2.Впровадження автоматизованої системи управління виробничим процесом випарної станції Острозького цукрового заводу. 65

6.3.Розрахунок економічної ефективності заміни дискових фільтрів на патронні фільтри для фільтрування сиропу. 74

ВИСНОВКИ.. 85

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.. 89

ВСТУП

Негативні процеси, що відбуваються в економіці України впродовж останніх років та зволікання із здійсненням широкомасштабних економічних реформ у сфері відносин завдали харчовій промисловості України в цілому і цукровій промисловості, зокрема, її цукробуряковому підкомплексу значної шкоди.

Цукрова промисловість – одна з найстаріших індустріальних галузей в Україні. Сприятливі умови для вирощування цукрових буряків, величезний ринок та прибутковість галузі зробили її однією з провідних в економіці. Але зараз галузь, яка тільки за рахунок експорту могла б приносити Україні близько 1 млрд. доларів щорічно, перебуває в критичному стані.

Незважаючи на те, що наша країна має у своєму розпорядженні найкращі чорноземи, вона не може вийти на рівень західноєвропейських показників щодо використання сировини. Так, цукрові заводи України відстають на 6-7 пунктів за ступенем зменшення втрат цукру у виробництві, вмісту цукру в мелясі. Якщо до цього додати втрати цукру на ділянках зберігання і транспортування буряку в завод, то загалом показник вилучення цукру із заготовленого буряка становить лише близько 70%. При цьому не слід забувати, що заводи України виробляють на 20% цукру менше, тобто витрачають на виробництво цукру на 20% більше сировини.

Починаючи з 1991 року, в цукровій промисловості, як і в більшості галузей народного господарства, внаслідок порушення виробничих зв’язків між підприємствами (після розпаду СРСР) відбувся значний спад цукробурякового виробництва, який останнім часом хоча і стабілізувався, але на рівні біля 50% від досягнутого в останні роки до створення нашої незалежної держави. Аналізуючи причини спаду виробництва, важко не помітити, що в період переходу економіки нашої країни до ринкової проявилося абсолютна непристосованість виробничих колективів переробних підприємств і сільськогосподарських постачальників сировини до цих умов, невміння їх керівників швидко і гнучко реагувати на навколишні зміни.