Облік робочого часу працівника

Зміст.
Вступ.  3
Розділ 1. ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА.  

5
Розділ 2. ОПИС ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ.  8
Розділ 3. ТЕОРІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ФОТОГРАФІЇ РОБОЧОГО ДНЯ, ХРОНОМЕТРАЖ І БСМ.  

9
Розділ 4. ВИЗНАЧЕННЯ РЕЗЕРВІВ ЗРОСТАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ.  

13
Розділ 5. ОСОБЛИВОСТІ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ.  18
Висновки.  21
Література.  22
Додатки.  23

 

Вступ.

На данному етапі розвитку економіки, в зв’язку з переходом підприємств на повний господарський розрахунок та самофінансування, вся система обліку також перебудувалась.

В цих умовах зусилля трудових колективів направлене на всебічне збільшення прибутку підприємства, прискорення темпів росту продуктивності праці, введення нових та єфективне використання наявних потужностей, на збільшення випуску та покращення якості продукції при одночасному зниженні матеріальних та трудових витрат.

До найбільш важливих відноситься показник раціонального використання робочої сили. Сьогодні є дуже великі резерви зниження трудоємкості завдяки досягненням науки та техніки, покращенню використання робочого часу в результаті поліпшення організації праці та виробництва.

Облік дозволяє виявити залишки нераціонально витраченої праці.

Облік праці і заробітної плати при самофінансуванні має свої особливості. Це пояснюється декількома причинами :

трудові колективи зацікавлені в пошуку внутрішньовиробничих резервів єфективної та високопродуктивної праці, оскільки прибуток трудових колективів стає головним джерелом технічного та соціального розвитку підприємства, посилюється взаємозв’язок оплати праці та кінцевих результатів;

ведеться облік єфективної організації праці на кожному робочому місцю, так як розміри доплат за більш інтенсивну працю обмежуються рамками єкономії фонду заробітної плати ( по тарифним ставкам та окладам ) вивільнених працівників ;

самі ж трудові колективи заробляють кошти для збільшення оплати праці, крім цього їм надається можливість на свій розсуд використовувати кошти які знаходяться в їх розпорядженні.

Облік праці і заробітної плати повинен бути комплексним і забезпечувати глибоке та всебічне вивчення всіх факторів які сприяють або перешкоджають збільшенню прибутку.

При цьому основну увагу слід приділяти :

обгрунтованості планових завдань по праці та заробітній платі;

виконання плану по праці в усіх підрозділах ;

визначення значимості пріорітетних факторів;

єфективності міроприємств по введенні нової техніки та прогресивної технології ;

виявлення невикористаних можливостей покращення трудових показників і єфективності використання цих резервів;

аналізу варіантів плану для вибору найкращого з них дозволяючого виконати планове завдання з найменшими витратами.