Зарплата і зайнятість в Україні Тенденції і перспективи

Вступ: оцінка інвестиційного клімату.

Рух інвестицій.

а) обсяг і оцінка достатньості;

б) структура інвестицій, абсолютні та відносні показники до ВВП;

в) ефективність інвестицій;

Залучення внутрішніх джерел до інвестування в економіку України.

Шляхи покращення інвестиційної активності.

Висновок.

1. Ринок праці України в перехідний період

Хоча фундаментальні основи ринку в Україні вже існують, але наявні й впливові рудименти попередньої системи. Це означає, що Україна вступила до перехідної економіки. В Україні вона грунтується на трьох головних чинниках. По-перше, перехід до іншої системи господарювання має комплексний характер тому, що цілковито змінюються основні інститути. По-друге перехідна економіка України має принципові відмінності від інших типів економік у вирішенні соціальних проблем (передуюча система була системою загальних соціальних гарантій, що зумовило значні труднощі в сприйнятті принципових перетворень). По-третє, перехідна економіка України була створена не в замкнутому економічному просторі, а в країні, яка була частиною народногосподарського комплексу колишнього СРСР із високим ступенем кооперованості й спеціалізації. Головною прикметою перехідного періоду стала нестабільність, що не повязана з циклами виробництва і є функцією системної кризи (тривале зниження виробництва напротязі майже 8 років). І нині невідкладне завдання і головна макроекономічна мета – подолання системної кризи і пожвавленя виробництва. Досягти її можна за рахунок посилення державного впливу на процеси в економіці правовими, економічними й адміністративними методами. Найефективнішими заходами державного регулювання еконміки нині можуть бути короткотермінові з вирішенням почергово окремих питань за наявності чітко визначеної довготермінової стратегії.

Особливістю перехідного періоду в Україні, яка негативно впливає на ринок праці, є надмірне розшарування населення за доходами і зниження через це загального рівня його життя. Намагання забезпечити виживання в цих умовах орієнтує певну частину населення на нерегламентовану зайнятість, що розбалансовує ринок праці, призводить до масової втрати професійних здібностей і навичок через тривале (роками) заняття низькокваліфікованою працею не за фахом (вчителі, лікарі, інженери, та інші робітники з вищою освітою займаються дрібною торгівлею, здачею житла у найм, охороною приватних торгівельних та інших обєктів тощо).

Ще одна особливість перехідного періоду в Україні – нехтування роллю ринку праці в ринкових економічних відносинах 8 лютого 1996р. рішенням Верховної Ради України Державний фонд сприяння зайнятості населення (ДФСЗН) втрачає свій статус самостійної фінансової системи і входить до бюджету. Складається парадоксальна ситуація за розширення сфери докладання праці, своєчасну допомогу безробітним відповідає Державний центр зайнятості, а кошти на ці цілі на свій розсуд виділяє Державне казначейство. Внаслідок цього Державна служба зайнятості (ДСЗ) фінансувалась майже наполовину від потреби, загальмовуваплись заходи щодо активної політики (табл.1), органи ДСЗ заборгували безробітним, підвищилась плинність кадрів у самій службі. Крім того, постійні затримки з виплатою заробітної плати підірвали довіру працівників до державних підприємств і установ й до самої служби зайняості включно.