Розвиток економічної теорії та що вона вивчає

ТА ЩО ВОНА ВИВЧАЄ”
Зміст
Що таке економіка і економічна теорія Який понятійний апарат має ця наука Якими методами дослідження користуються в економічній науці 4. Які функції виконує економічна теорія

1. ЕКОНОМІКА І ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ:
СПІВВІДНОШЕННЯ І ВЗАЄМОДІЯ

Життя людей у суспільстві надзвичайно багатоманітне. Воно охоплює всі його сфери: навчання, відпочинок, заняття спортом, оз­доровлення, медичне обслуговування, науку, культуру, туризм, виробництво. Взаємодіючи і доповнюючи одна одну, ці сфери утво­рюють єдину суспільну систему.

У найзагальнішому вигляді суспільну систему поділяють на со­ціально-культурну, політико-адміністративну і економічну, або госпо­дарську, підсистеми. Водночас кожна з них є відносно самостійною і функціонує за своїми специфічними законами.

Соціально-культурна підсистема спрямована на задоволення художніх, наукових, релігійних, моральних та інших потреб громадян.

Політико-адміністративна підсистема захищає права громадян, створює сприятливі умови для суспільного життя, забезпечує міжна­родну безпеку країни.

Економічна (господарська) підсистема слугує задоволенню по­треб, що пов'язані з виробництвом і споживанням різноманітних товарів та послуг. Вона регулює відносини виробництва, розподілу, обміну і споживання у суспільстві.

Перелічені підсистеми доповнюють одна одну і водночас со­ціально-культурна і політико-адміністративна підсистеми спираються на економічну підсистему. Зумовлено це тим, що без останньої не­можливі всі інші види життєдіяльності. Адже перш ніж займатися спортом, військовою справою тощо, слід подбати про те, щоб мати їжу, одяг, житло. І всі ці потреби створюються економікою, зупинка якої хоч на незначний час призвела б людство до катастрофи. То що ж таке економіка?

Відповісти на це запитання можна лише тоді, коли ми усві­домимо, що потреби, що виникають у господарському житті, є резуль­татом взаємодії людини з природою. Припустімо, група людей через якісь причини (екологічну катастрофу чи спустошливу війну) зму­шена переїхати на нові незаселені землі, які відмежовані від людсь­кого оточення. Зрозуміло, що першими кроками їхньої діяльності мають бути: задоволення своїх повсякденних потреб, без яких життя неможливе. До них передусім належать їжа, одяг, житло. Для того щоб їх мати, треба обробляти землю, рубати ліс, розводити домаш­ню худобу, займатися певними ремеслами.

Проте ми знаємо, що ці люди раніше жили в умовах певної циві­лізації. Отже, у них є потреби в освіті, релігії, розвагах тощо. Для задоволення їх слід будувати школи, заклади культури, охорони здо­ров'я, культові та спортивні споруди тощо. Інакше кажучи, для задо­волення первинних потреб спільності людей, що осіла на новому місці, потрібна певна господарська діяльність, яка і відображує сутність економіки.

Господарська діяльність за своїм змістом складна і багатоманітна. Землероб оре землю, сіє зерно, збирає врожай; скотар вирощує худо­бу, пасе її, отримує певні продукти скотарства; кравець міряє і ріже сукно, шиє одяг; будівельник зводить стіни, ставить вікна і двері, фарбує, робить опалення. Проте цими технічними операціями еко­номічна діяльність не вичерпується. У ній є і соціальні явища, а саме: землеробу, скотарю, кравцю, будівельнику необхідні різноманітні ін­струменти, сировина, паливо тощо, за допомогою яких вони, з одно­го боку, здійснюють свою діяльність, а з іншого — всім їм як живим істотам потрібні одяг, житло, їжа. Для цього вони обмінюються ре­зультатами своєї діяльності між собою, розподіляючи тим самим ство­рені блага, і тільки після цього споживають їх. Такі відносини нази­ваються економічними і становлять важливу складову економіки.