Все разделы / Политология /


Страницу Назад
Поискать другие аналоги этой работы

(5 )

Основи державної влади Чехії та їх місце в політичній системі

ID: 133314
Дата закачки: 12 Января 2014
Продавец: Lokard (Напишите, если есть вопросы)
    Посмотреть другие работы этого продавца

Тип работы: Работа
Форматы файлов: Microsoft Office

Описание:
1. Державна влада Чехії
Процес утворення сучасної Чеської держави розпочався 1990 р. і був, насамперед, пов’язаний з крахом комуністичних режимів у ряді європейських країн. Уже в тому ж році було ухвалено конституційний акт про державні символи Чеської Республіки. Прийняттям цього акту розпочалось так зване “розлучення” між Чехією і Словаччиною, котрі до цього були суб’єктами федеративної держави. Цей процес завершився прийняттям 16 грудня 1992 р. представницьким органом – Чеською національною радою – Конституції. Ця Конституція набула чинності 1 січня 1993 року.
За визначенням Основного Закону, прийнята в Чехії форма державного правління є парламентською республікою. Згідно ст. 1 Конституції ЧР, Чеська Республіка є суверенною, єдиною, а також демократичною правовою державою, заснованою на повазі прав і свобод людини та громадянина. Визначено також, що джерелом державної влади є народ, який здійснює цю владу через законодавчі, виконавчі та судові органи. Окрім того, конституційний закон може встановлювати випадки прямого здійснення народом державної влади.
Ст. 5 Конституції зазначає, що політична система ЧР ґрунтується на вільних і добровільних засадах та вільному конкуруванні політичних партій, що поважають основні демократичні принципи та відмовляються від сили як засобу утвердження своїх інтересів.
1.1 Законодавча влада
Розділ другий Конституції ЧР регламентує законодавчу владу та зазначає, що вона належить двопалатному парламенту. До складу нижньої – Палати Представників – входить 200 депутатів, які обираються строком на чотири роки. До складу верхньої – Сенату – 81 сенатор, які обираються терміном на шість років. Одна третина складу Сенату оновлюється кожні два роки. Вибори членів обох палат парламенту є загальними і прямими. При цьому до Палати Представників вони проводяться за пропорційною системою, а до Сенату – за мажоритарною. Віковий ценз для активного виборчого права визначено у 18 років, а для пасивного – 21 і 40 років на виборах до Палати Представників і Сенату відповідно. Обрані депутати і сенатори повинні скласти спеціальну присягу. У разі відмови скласти таку присягу вони втрачають мандат. Ст. 22 зазначає також, що виконання повноважень Президента Республіки, повноважень суддів та інших функцій, визначених законом, є несумісним із функціями депутата чи сенатора. Мандат депутата чи сенатора втрачає чинність того дня, коли особа вступає на посаду Президента Республіки, судді або на іншу посаду, несумісну з мандатом депутата чи сенатора. Крім того, ніхто не може бути членом обох палат Парламенту одночасно.

Размер файла: 27 Кбайт
Фаил: Упакованные файлы (.zip)

   Скачать

   Добавить в корзину


        Коментариев: 0


Есть вопросы? Посмотри часто задаваемые вопросы и ответы на них.
Опять не то? Мы можем помочь сделать!

Некоторые похожие работы:

К сожалению, точных предложений нет. Рекомендуем воспользваться поиском по базе.



Что бы написать комментарий, вам надо войти в аккаунт, либо зарегистрироваться.

Страницу Назад

  Cодержание / Политология / Основи державної влади Чехії та їх місце в політичній системі

Вход в аккаунт:

Войти

Забыли ваш пароль?

Вы еще не зарегистрированы?

Создать новый Аккаунт


Способы оплаты:
Yandex деньги WebMoney Сбербанк или любой другой банк SMS оплата ПРИВАТ 24 qiwi PayPal Крипто-валюты

И еще более 50 способов оплаты...
Гарантии возврата денег

Как скачать и покупать?

Как скачивать и покупать в картинках

Здесь находится аттестат нашего WM идентификатора 782443000980
Проверить аттестат


Сайт помощи студентам, без посредников!